Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

Бюджет є, а грошей – немає. Як Кабмін змінив головний фінансовий план. Розбір – новости Украины, Економіка

[ad_1]

Верховна Рада з третьої спроби прийняла антикризові зміни до держбюджету на 2020 рік. Великого сюрпризу, як і анонсованого секвестру, не вийшло: Кабмін створює антикризовий фонд і збільшує витрати на медицину, виплати пенсій та суддів. Освіта, наука і інфраструктура цього року отримають менше грошей, ніж планувалося.

Через зміни пріоритетів загальний дефіцит бюджету збільшується в три рази – до 298 млрд грн. Тепер уряду залишилося відповісти на головне питання: де взяти гроші. Прогнозована програма МВФ не покриє навіть половини всіх потреб у фінансуванні. Але поки в України немає навіть її.

За яким фінансовим планом буде жити країна до кінця року – в розборі LIGA.net.

Як виглядає антикризовий бюджет по-українськи. Головне

Кабміну Дениса Шмигаля знадобилося більше двох тижнів, щоб переконати Верховну Раду проголосувати за проект змін до держбюджету. Те, що документ, підготовлений Олексієм Гончаруком та Оксаною Маркаровою, доведеться кардинально переписувати, було зрозуміло ще в лютому: вже тоді план щодо доходів від податкової та митниці не виконувався, а це означало, що витрати доведеться скорочувати.

Здавалося б, коронакриза перетворила ситуацію на катастрофу, але за оновленими показниками бюджету цього не скажеш. План щодо доходів країни, чия економіка зупинилася більш ніж на місяць, урізаний всього на 11%, витрати – навпаки зросли на 7% через додаткові витрати на медицину і соцвиплати.

Про кризові часи говорить тільки дефіцит: 298 млрд грн (в попередній версії було трохи більше 90 млрд) або 7% ВВП. Інші важливі параметри – оновлений макропрогноз. Бюджет побудований на припущенні про різке падіння ВВП, стрибок інфляції та девальвації гривні (з 27 грн/$ до 29,5 грн/$).

У пріоритеті медики, пенсіонери і судді, не пощастило вченим і місцевій владі

Роботу Мінфіну над оновленим бюджетом не можна назвати секвестром, в класичному розумінні цього слова. Йшлося швидше про перерозподіл ресурсів: гроші, які передбачалися для регіонів, розвитку науки і будівництва об’єктів інфраструктури частково перенесли на медицину і фінансування додаткових пенсій (в сумі – близько 44 млрд грн).

Першу версію змін до бюджету, яку готував Мінфін Ігоря Уманського, депутати критикували за радикальне урізання багатьох статей витрат. Серед іншого, згадувалися субвенції на розвиток регіонів, фінансування науки, кінематографа і театрів, реформа освіти.

Частину з цих планів переглянули при новому міністрі, але деякі статті все ж повністю скасували. Серед них – Фонд енергоефективності та фінансування наукових проектів.

Майже всі “спірні” статті витрат (особливо в сферах освіти і науки) в результаті все ж були скорочені, але варіант нового міністра фінансів Сергія Марченка стриманіший, ніж у його попередника.

Крім регіонів, культури і освіти значну частину бюджетів втратили податкова і митниця, Держстат, Міністерство у справах ветеранів, МЗС майже повністю скоротили фінансування на створення “позитивного іміджу України за кордоном”.

Всі заощаджені гроші повинні були піти на основну статтю додаткових витрат – антикризовий фонд на боротьбу з коронавірусом. Його обсяг – 64,7 млрд грн. Він буде діяти на період карантину + 30 днів.

Гроші витрачатимуть залежно від ситуації – фонд створювався для фінансування витрат, які зараз важко передбачити. Основні напрямки: закупівля медикаментів і медтехніки, доплати медикам, соцвиплати, зокрема допомога з безробіття. Якщо ці витрати не знадобляться, стабфонд обіцяють розформувати, а гроші повернути на статті витрат, які скоротили.

Крім МВС і суддів, додаткові кошти отримало Міністерство енергетики, якому виділили 1,6 млрд грн на “реструктуризацію вугільної галузі”. Ще одна стаття – обслуговування держборгу (3,3 млрд грн), яку переглянули через зміни прогнозного курсу гривні.

Де взяти гроші

Поки незрозуміло, за рахунок чого Мінфін збирається фінансувати свій антикризовий бюджет.

Міністр Сергій Марченко заявив, що новий план побудований на припущенні, що Україна отримає цього року гроші від МВФ, якими можна буде оплачувати витрати.

Мова йде про $5-8 млрд, але, по-перше, на них можна розраховувати тільки гіпотетично: для нової програми МВФ потрібно виконати останнє prior action – так званий “антиколомойський закон”, який зіткнувся з безпрецедентним опором у Верховній Раді.

По-друге, навіть якщо Україна отримає гроші МВФ, цього не вистачить навіть, щоб покрити весь дефіцит бюджету. Але цим наші потреби в грошах не закінчуються: ще є понад $10 млрд держборгу (частина виплат у гривні, тому точна сума сильно залежить від курсу), які потрібно виплатити цього року.

Згідно з планом запозичень Мінфіну у зовнішніх кредиторів (крім Фонду – це Світовий банк і ЄС) можна взяти близько $9 млрд. Ще $12,8 млрд передбачається взяти на внутрішньому ринку. Це майже в два рази більше, ніж в 2020 році сподівався позичити уряд Олексія Гончарука.

Хто б міг позичити Кабміну таку суму? В теорії, джерела є – точніше, були. Приблизно стільки Мінфін зміг зібрати на внутрішньому ринку в 2019 році. Тоді гривневі ОВДП принесли $8,8 млрд (у перерахунку за середньорічним курсом – 25,8 грн/$), половину яких дали нерезиденти, ще приблизно $4,7 млрд – облігації в доларах і євро.

Це був безпрецедентний рік із популярності українських держоблігацій: без кризи, з великими надіями на нову владу. Зараз все змінилося: гривневі ОВДП перестали користуватися попитом ще в лютому – під час відносно “хорошого” періоду.

Тепер джерел грошей у Мінфіну залишилося не так багато. Один із очевидних варіантів – НБУ.

Чи потрібно регулятору відновити купівлю ОВДП для фінансування потреб бюджету, чого не було з 2015 року – одна з головних економічних дискусій останніх тижнів. У Раді Нацбанку, який очолює Богдан Данилишин, кажуть, що потрібно. Правління Нацбанку поки всіляко цьому чинить опір. “Ефекти від прямого фінансування знайомі тим, хто пам’ятає 90-ті”, – заявив нещодавно голова НБУ Яків Смолій, прозоро натякаючи на взаємозв’язок “друкарського верстата” і гіперінфляції.

Що про це думає міністр фінансів Сергій Марченко? “Це непростий бюджет, – зазначив він в ефірі Свободи слова Савіка Шустера. – Якщо у нас будуть обмежені можливості для фінансування, будемо вживати інші радикальні кроки”.

Читайте російською: Бюджет есть, а денег – нет. Как Кабмин изменил главный финансовый план. Разбор



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status