Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

Про ЗНО, вступ до 1 класу, у виші, кінець навчального року – інтерв’ю очільниці МОН – новости Украины, Суспiльство

[ad_1]

Матеріал також доступний російською мовою

Батьки у соцмережах хвалять і сварять дистанційне навчання – залежно від школи і вчителя. Питають, що буде далі і як дітям наздогнати пропущене і не повторювати пройдене. 

Хвилюються, як цього року подавати документи дітей до першого класу та в коледжі й університети, а також коли та як складати ЗНО і у якому форматі.

LIGA.net поставила ці питання т.в.о. міністра освіти і науки Любомирі Мандзій.

ЗНО та вступ в університети

– В оприлюднених двох варіантах МОН сказано: якщо карантин завершиться в травні-червні, зовнішнє незалежне оцінювання пройде наприкінці червня або в липні. Якщо карантин буде до початку серпня, ЗНО буде в середині серпня – на початку вересня. Чи щось зміниться у форматі ЗНО? Менше дітей у класах, маски? 

– Свої дії будемо узгоджувати з Міністерством охорони здоров’я і головним санітарним лікарем. Для нас важливо забезпечити безпечні умови проведення ЗНО. Найближчим часом проведемо таку консультаційну зустріч, щоб зрозуміти, якими елементами слід забезпечити проведення тестування.

– Будуть якісь організаційні зміни чи ми наразі йдемо за стандартним сценарієм?

– Поки що ми готуємося до стандартного сценарію проведення ЗНО. Але не виключаємо можливість змін, пов’язаних з вимогами щодо безпеки тестування.

Тут потрібна взаємодія між МОН та МОЗ. 

– Читачі питають, чи розглядає МОН питання, щоб для вступу у непрофільні виші скасувати частину літератури і залишити лише ЗНО з мови.

– Зміни у проведенні ЗНО можуть бути лише в термінах проведення. Інших змін до процедури тестування вносити не будемо. 

У середині квітня на сайті Українського центру оцінювання якості освіти випускники зможуть ознайомитися з відеоінструкцією проходження основних процедур і процесів під час ЗНО. Можна буде побачити зошит, який випускник отримає для заповнення.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Пробне ЗНО проведемо залежно від завершення термінів карантину. Ми розглядали початок травня, початок червня або початок серпня. Важливо, щоб випускники могли відчути атмосферу і були готові до того, що їх чекатиме під час ЗНО. 

– За вашими сценаріями, початок навчання зміщується на 15 вересня або 2 листопада. Що це означає? У першому варіанті ми втрачаємо всього два тижні, у другому – два місяці.

– Навчальний рік для другого, третього, четвертого курсів університети можуть розпочати 1 вересня. 

Якщо буде зміщення вступної кампанії в магістратуру, ми не виключаємо зміщення початку навчального року не лише для першого курсу, але й для магістратури.

Але давайте дочекаємося рішення щодо продовження карантину чи скасування обмежувальних заходів. Тоді будемо приймати управлінські рішення. 

Наразі ми передбачаємо різні сценарії, щоб суспільство, батьки, виші розуміли, що ми готові. Усе залежить від епідеміологічної ситуації. 

– Якщо карантин продовжать і навчальний рік почнеться для першокурсників 2 листопада, у них зміститься весь навчальний процес? Вони так усі чотири роки навчатимуться чи їм скоротять навчальні години?

– Тільки в цьому році будуть зміни у графіку навчального процесу. Але компетенція приймати рішення – за закладом вищої освіти.

Виходячи з реалій, вони внесуть зміни до графіку навчального процесу і повідомлять про них майбутніх студентів.

– Через карантин звільнили 4 і 9 класи від державної підсумкової атестації (ДПА). Тобто на профтехосвіту вступатимуть цього року лише з шкільним атестатом без неї?

– На підставі положення про ДПА Міністерство освіти і науки у разі надзвичайної ситуації має право звільнити від проходження атестації. Відповідно до нього, вводимо наказ, який зараз проходить погодження Міністерством юстиції.

Всім випускникам 9 класу видадуть документ про освіту, і на підставі нього випускники можуть вступити до закладу професійної освіти.

Як завершать і почнуть навчальний рік всі інші класи

– Усі учні, окрім 11-го класу, закінчують навчальний рік наприкінці червня. Ви дали можливість школам вирішувати самим, як це зробити і в якому форматі. Наскільки це рішення виправдане? 

– Навчальний рік в Україні триває від 1 вересня і має закінчитися не пізніше 1 липня. Навчальні плани шкіл здебільшого розраховані до кінця травня. 

Дистанційне навчання по-різному організоване, адже в нас загалом 15 106 шкіл в різних умовах і єдиний підхід не спрацює. Ми теж читаємо відгуки в мережах щодо особливостей дистанційного навчання під час карантину. Це виклик для всіх нас. Проблеми, які існують в Україні, існують й в інших країнах.

Найважливіша проблема, яка виникла – проблема з технічними можливостями доступу до інтернету учнями і вчителями.

Якщо вчителі опановували інструменти дистанційного навчання в процесі, то технічні моменти зараз не можемо вирішити. Знаю про успішний приклад взаємодії в школі, коли вчителям дозволяли брати ноутбуки зі школи додому, щоб проводити дистанційне навчання.

У нас залишилося 3% шкіл, які не мають доступу до інтернету. Але вчимося ми зараз дистанційно з дому. Тому не можемо порахувати, скільки вчителів та учнів не мають фізичного доступу до мережі. У нас більше 437 тисяч вчителів і більше 4 мільйонів учнів. Проводити моніторинг технічних можливостей точно зараз не будемо.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net – здесь только то, о чем вы не можете не знать

Після карантину потрібно знайти час, щоб зрозуміти ситуацію по конкретному предмету у конкретному класі конкретної школи. Коригуюче навчання – виключно у межах компетенції школи і вчителя. 

Але це не означає, що до 1 липня всі діти без виключення будуть сидіти за партами. Діти зараз справді працюють, як і вчителі. 

Якщо ми не повертаємося у школи до 1 червня, це означає, що період на коригуюче навчання буде у вересні. 

– Ви сказали, що дистанційне навчання по країні різне. І якість різниться з розповідей батьків. Десь школи дійсно працюють добре, а десь – у кращому випадку вчитель пише у Viber прочитати параграф такий-то, виконати завдання такі-то, і на цьому навчання завершується. Як МОН оцінюватиме, чи всі діти отримали знання, які мали?

– Міністерство у цьому випадку не буде нічого оцінювати. Це робитиме школа і вчитель. Це їхні повноваження. Важливо, щоб усі діти були охоплені навчанням. 

Це має бути справедливо стосовно учнів, які не можуть зараз опановувати матеріал дистанційно.

– Школи теж різні. Десь вчителі вважають достатнім просто скинути завдання учням і все. А десь – зовсім інша історія, вчитель спілкується з дітьми через той же Zoom, вони один одного чують і розмовляють. Міністерство щось з цим робитиме чи ви просто віддаєте ситуацію на керівництво на місцях?

– За нашим моніторингом, діти мають більший доступ до телебачення, ніж до інтернету. Зважаючи на це, ми запровадили телеуроки. Тематика занять охоплює матеріал, який діти мали проходити від початку карантину. 

– Хто вирішував, яким буде перелік каналів для трансляції уроків? 

– Міністерство освіти та науки займалося тематичним плануванням, комунікацією з вчителями, організаційними заходами. Ми робили телеуроки спільно з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій, Офісом Президента, Освіторією. Кожен мав свій шмат роботи.

Була зустріч президента з телеканалами щодо можливості трансляції. Вони зголошувалися. Окрім центральних каналів, зголосилися дуже багато регіональних каналів, щоб транслювати ці уроки. Ми даємо ці можливості. 

– Зараз онлайн-уроки для дітей виходять, в тому числі, на каналах з проросійським спрямуванням, і діти споживають їхній контент до онлайн-уроків, чекаючи на заняття. Яка щодо цього позиція міністерства? Адже у стандарті базової освіти (5-9 класи), який ви виставили на громадське обговорення, записано “плекання любові до рідного краю, формування активної громадянської позиції”.

– В умовах карантину, наш пріоритет – забезпечити безперервний освітній процес. Тому є додатковий інструмент для вчителів і дітей – телеуроки. Вони транслюються на всіх каналах, які добровільно зголосились це робити. Для цього треба було мати конкретний ефірний час та технічні можливості. 

Міністерство освіти і науки відповідало саме за контент цих онлайн-уроків. І ми даємо можливість також подивитися їх у будь-який час на Youtube-каналі МОН. 

– Що ви думаєте з цього приводу як т.в.о. міністра і мама? От дитина дивиться урок – а у перерві може потрапити на проросійські меседжі.

– Саме для того, щоб учні свідомо споживали будь-який контент, в шкільній програмі є елементи медіаграмотності та критичного мислення.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net – только главное в вашей почте

– Батьки також питали, чи було додаткове навчання вчителів роботи з дистанційним форматом під час нещодавніх весняних канікул.

– Карантин – це не канікули, а новий виклик і можливості. Ми опановуємо різні нові інструменти. Це дуже відчутно в середовищі освітян. Вони швидко опановують дистанційне навчання, поєднують використання матеріалів із зовнішніх освітніх платформ та проводять уроки онлайн.

Маємо хороші приклади. В Одесі ще у 2018 році запустили програму Вчитель +, де кращі вчителі регіону записували уроки для найвіддаленіших шкіл. Зараз вони активно використовують ці матеріали. У Львові централізовано всі школи перейшли на інструменти Google Classroom. Керівництво школи може відстежувати, як відбувається ведення уроків.

Вчителі ефективно почали використовувати Zoom, Skype, Viber тощо. Щира вдячність їм за це і підтримку один одного.

– Коли говоримо про надолуження пропущеного після карантину, мова про ущільнення уроків, більше занять, скорочену програму? 

– Єдиного рішення нема, чи треба тиждень, два або місяць. Виключно індивідуальний підхід в межах кожного класу і школи. Педпрацівники точно зможуть діагностувати і виправити ситуацію так, щоб в учнів не було прогалин. 

Розповім конкретний приклад. У школі в селі вчаться не тільки діти з цього села, а й доїжджають учні з інших населених пунктів. У самому селі проблем з інтернетом немає. Але діти з інших сіл потерпають від відсутності інтернету. Тому не може бути уніфікованих рішень.

Вступ до 1 класу

– МОН давало роз’яснення, що через карантин школи зможуть приймати документи для зарахування у перший клас онлайн або переносити термін прийому залежно від карантину. Рішення про гнучкий режим прийому документів на час карантину може прийняти засновник закладу загальної середньої освіти – тобто місцева влада. 

Що це означає на практиці? Що Київ ухвалить рішення для всіх шкіл міста, чи дозволить кожній школі вирішувати питання вступу самостійно?

– Це рішення в межах засновника закладу. Наприклад, у межах Києва. Думаю, це буде правильним уніфікованим рішенням у межах кожної адміністративно-територіальної одиниці.

Якщо почнемо давати вирішувати конкретним закладам освіти, буде дисбаланс.

– Чи є терміни, коли максимум кожне місто чи школа мають сказати, як вони прийматимуть першачків?

– Ми ще звернемося до голів обласних адміністрацій, щоб вони пояснили керівникам місцевого самоврядування їхні повноваження. Важливо, щоб на сайтах місцевих органів влади з’явилася інформація про ухвалене рішення.

Засновник закладу – кожна конкретна рада. Не може обласна адміністрація ухвалювати рішення за всіх засновників шкіл. Не може бути уніфікованого рішення.

Давайте не ділити відповідальність, це повноваження засновників закладів – місцевих рад.

Найважливіше: щоб до 1 вересня директори закладів змогли зарахувати учнів.

Гроші на освіту та науку

– Що буде із закупівлями та друком підручників? Щось змінюється?

В нас повністю закінчилися конкурсні відбори по 3 класу. Закінчується конкурсний відбір по 7 класу і ми додруковуємо частину підручників. Цього тижня матиму можливість звернутися до керівників закладів та педагогічних працівників, щоб вони провели онлайн педради і визначилися з підручниками по 7 класу. Ми не можемо затримувати процес, пов’язаний з друком підручників і забезпечення ними учнів на 1 вересня. 

По 3 класу йдемо по графіку. Переходимо до процедури тендерної закупівлі, яку здійснюватиме Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО). 

– МОН зробило заяву по секвестру бюджету через коронавірус, які пріоритети варто зберегти. Ви відстоювали фінансування Національного фонду досліджень і базової науки у вишах та Нову українську школу. 

НУШ, наскільки ми бачимо, уже відвоювали. Тобто усі закупівлі для першачків – нові парти, меблі тощо – будуть закуплені, як і минулих років?

– Ми погодили це питання, провели перемовини з прем’єр-міністром, Міністерством фінансів.

Субвенцію на Нову Українську Школу в частині закупівлі дидактичного обладнання, шкільних парт та комп’ютерного обладнання залишили у бюджеті на 2020 рік.

– У попередні роки були затримки з меблями для першачків, бо ряд регіонів пізно спохватився зробити замовлення. Чи не буде з цим проблеми цього року, враховуючи карантин і простій частини виробництв?

– Виробництва в якійсь мірі вже були готові до того, що їм слід підготувати певний асортимент. Будемо сподіватися, що нам все вдасться і 1 вересня наші учні навчатимуться у новому освітньому просторі – з новими партами, меблями і дидактичними матеріалами.

У лютому ухвалена постанова Кабміну щодо розподілу субвенції на Нову Українську Школу. Ми це зробили відповідно до доручень до 15 лютого.

Адміністративно-територіальні одиниці отримали цю інформацію і уже могли працювати над рішеннями. Я розумію, що зараз все змістилося і ситуація інша, ніж минулих років. Але найближчим часом після ухвалення остаточного рішення щодо бюджету проговоримо це питання з прем’єром і спільно з головами ОДА, і посадові особи отримають відповідні доручення.

– Як зараз рахують зарплати вчителям? Що таке середня зарплата?

– Її рахують для кожного конкретного педпрацівника. Це не середня зарплата по школі абощо. Це середня заробітна плата конкретного педпрацівника.

– У роз’ясненні МОН йшлося, що міністерство рекомендує також залишити середню зарплату за іншими працівниками школи, не лише педагогами. Але це рішення приймає хто? Директор, засновник?

– Засновник. Ми посилалися на галузеву угоду між МОН та Центральним комітетом профспілки працівників освіти та науки. Ухвалення такої угоди регламентує оплату праці в закладах. Відповідно до неї, під час карантину є можливість виплачувати середню зарплату.

Минулоріч при ухваленні бюджету виділили додатково субвенцію в межах 2,2 млрд грн, щоб оплата праці педагогів відповідала контингенту учнів навчального року. Ми довго вели перемовини з Міністерством фінансів і спільними зусиллями вдалося передбачити субвенцію у 2,2 млрд, яка розподілена між місцевими бюджетами, і відповідає контингенту 2019-2020 року. Тут про проблеми з оплатою праці педпрацівників мова йти не може.

У нас були плани щодо розроблення нового підходу до оплати праці педпрацівників в країні. Ще над ними працюємо, але розуміємо, що їхнє впровадження трішки зсувається.

– 3 березня 2020 року Кабмін прийняв субвенцію – 1 млрд 553 млн грн – для виплати надбавок молодим вчителям. Понад 73 тисячі педагогів зі стажем до 10 років мали отримати виплату в 21 020 грн наприкінці цього року. Ці кошти їм ще є? 

Поки що в проекті бюджету, який передали до Верховної Ради, цієї програми немає. Вона відтерміновується і рішення ухвалюватиметься після завершення карантину.

– Якщо Мінфін забере фінансування науки, що ви як міністерство робитимете?

– Рішення зараз за Верховною Радою. В оприлюднених документах є збереження програми Національного фонду досліджень в частині підтримки проведення грантового відбору різних досліджень, на 299 млн грн (з 500 – Ред.). Ми вели перемовини з прем’єром щодо можливості фінансування заходів щодо подолання коронавірусу через стабілізаційний фонд.

– Щоб зі стабілізаційного фонду по коронавірусу частина коштів ішла на науку, по цій темі?

– Можемо на це розраховувати. Нам важливо організувати проведення конкурсів по подоланню коронавірусу. Поки що ведемо перемовини з керівництвом уряду та Верховної Ради. Ми усвідомлюємо і розуміємо, що освіта і наука мають бути пріоритетом.



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status