Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

Сьогодні стартував другий етап медреформи: що треба знати кожному. Інтерв’ю голови НСЗУ – новости Украины, Здоров`я

[ad_1]

Этот материал можно прочитать и на русском языке

Почався другий етап медреформи. Принцип “гроші ходять за пацієнтом” відтепер поширюється з сімейної медицини на майже всі медзаклади країни – від поліклінік і лікарень до швидких.

Це важливо для кожного мешканця країни. Адже відтепер до вузького спеціаліста – ЛОРа, хірурга, гастроентеролога тощо – потрібно іти через електронне направлення свого сімейного лікаря. Тільки в такому разі за звернення заплатить держава.

У новій системі уже є 1553 медзаклади України – 99%. Але не всі робитимуть усе. Щоб держава заплатила за конкретну послугу, лікарня чи поліклініка має відповідати мінімальним вимогам по оснащенню і персоналу. Тому слід уважно читати, що тепер лікуватиме ваша поліклініка чи лікарня, а що – ні.

Наскільки система готова до змін, що тепер чекає пацієнтів і чи вплинув на це коронавірус – в інтерв’ю LIGA.net розповіла очільниця Національної служби здоров’я Оксана Мовчан.

Продовження реформи і коронавірус

– Наскільки вплинув на плани по другому етапу медреформи коронавірус?

– Є така річ, як структура випадків. По суті це те, чим хворіли люди на території України в минулі періоди. Це один з факторів, який брали до уваги при формуванні програми медичних гарантій. Він не враховував, звісно, пандемії і сплеску захворювань на кшталт пневмоній. А це додатковий обсяг послуг, який держава має покрити.

Як ми з цього виходимо? Ми не можемо через коронавірус відмовитися від лікування пацієнтів з іншими хворобами. Тому 72 млрд грн, виділені під історичну структуру випадків, залишаються.

Через коронавірус ми віддали зі свого резерву близько 900 млн грн, передали їх назад в субвенцію. 

Щоб ці гроші передали на місцеві адміністрації, і вони могли швидко, оперативно використати ці гроші. Найперше для приборкання ситуації з коронавірусом.

Ми також розуміємо, що зменшиться кількість планових госпіталізацій як через рішення пацієнта, так і рішенням МОЗу. 

Все лікування і витрати, пов’язані з коронавірусом, мають відбутися з додаткових джерел. Цю точку зору поділяє уряд, поділяв і колишній міністр Ілля Ємець, і нинішній Максим Степанов. Тому це будуть додаткові гроші.

Ми все зробили так, щоб не постраждали пацієнти не з коронавірусом.

Про нові правила для пацієнтів

– Уже від сьогодні (1 квітня) діють електронні направлення від сімейних лікарів до вузьких спеціалістів?

– Так. Тепер вони обов’язкові. У нас була пропозиція на перші три місяці старту реформи і через коронавірус полегшити ведення медзаписів для закладів. Крім тих, які стосуються пріоритетних послуг та допомоги при коронавірусі. І зараз уже 30-40% закладів первинки ведуть такі записи.

– Я можу тепер піти просто так до ЛОРа чи хірурга без направлення свого сімейного лікаря?

– Так, але від сьогодні лікар має право називати за це плату.

– А щоб його мені виписав мій сімейний лікар, мені треба до нього звернутися, він виписує направлення до ЛОРа, скажімо. Далі воно з’являється в електронній базі, і тоді…

– Це направлення в базі бачить лікар будь-якої клініки, яка має договір з НСЗУ на відповідний пакет по вашому направленні. 

– Для цього мені потрібно прийти в лікарню чи поліклініку, і показати свій паспорт, чи сказати номер телефону? Який мій алгоритм дій?

– Обов’язково з собою треба мати посвідчення особи. Вхід у систему – через лікаря первинки.

Але через те, що зараз в нас ситуація по коронавірусу, у нас змінюються рекомендації, протоколи для сімейних лікарів. Хочемо максимально перевести спілкування пацієнтів на телекомунікаційний режим. Особливо з респіраторними захворюваннями.

Система трохи запізнюється за ситуацією. Впродовж останнього тижня постійно виходять нові накази і документи, тому можуть бути зміни.

– Як піти до лікарів, до яких не потрібне направлення – гінеколог, нарколог, психіатр чи стоматолог? От потрібен огляд у гінеколога. Жінка приходить у будь-яку жіночу консультацію, яка має договір з НСЗУ, і каже: “Прийміть мене”?

– Так, але ви маєте мати посвідчення особи. Тоді лікар веде прийом і робить відповідний запис в електронній системі охорони здоров’я, і ми його бачимо.

– Я можу обирати різних лікарів, але всі мої дані будуть в єдиній електронній системі?

– Так. Але вона має обмежений доступ. Не будь-який лікар може туди зайти і подивитися. Тільки той, що має доступ.

– Якщо я звернулася без направлення, клініка має видати мені квитанцію? 

– Має бути обов’язково облік послуг, вони офіційно надані і мають бути занесені в електронну систему. І офіційно оплачені.

– Поліклініка чи лікарня можуть ставити будь-яку суму на оплату послуг по самозверненню чи є визначений діапазон?

– Зараз регулювання немає. Має бути регулювання з боку здорового глузду.

– Як знати, що входить в конкретну послугу? Щоб не почали казати, що держава заплатила за 1,2,3, але вам треба ще 4 і 5.

– У нас є довідник по кожному виду послуг. Радимо ним користуватися. І додатково ще будемо давати матеріали по окремих пакетах і послугах.

У послугу входять і консультації лікаря, і медикаменти. 

Є медикаменти, включені в тариф, і окремо ліки, закуплені через держбюджет, які через обладміністрації передають на заклади. Зараз через ситуацію з коронавірусом можуть бути логістичні затримки.

– Що вказано в контракті НСЗУ з медзакладом, що пацієнту важливо знати?

– На кожен пакет послуг є свій додаток. Так ви розумієте, що цей заклад лікує за контрактом з НСЗУ, що НСЗУ перевірила вимоги і медзаклад дійсно може надавати таку допомогу.

– Де мені цю інформацію шукати як пацієнту?

– На сайті закладу, також він має розмістити її у себе на видному місці. Це зобов’язання. Ми також надішлемо усі інформаційні матеріали, вони вже надруковані.


Про готовність самих лікарень і роль місцевої влади

– Раніше президент заявляв, що багато лікарень не готові. При цьому дашборди показують, що майже всі заклади є у системі. Як їхню готовність оцінюєте ви?

– Технічно система повністю готова, машина побудована з боку НСЗУ і лікарень. 

Але є й інші гравці, які робили не все, що мали. Готовність дуже фрагментарна по країні. Це стосується власників лікарень та обладміністрацій. 

НСЗУ платить за послуги, а власник робить стратегію свого закладу та інвестиції в нього. Організація меддопомоги області – це стратегія області. 

Ситуація різна. Є круті області з точки зору розуміння стратегії, які уже мають план і по ньому рухаються. Наприклад, Полтавська. А є такі, у яких статус кво уже 20 років. 

Є різні види меддопомоги, і по них ситуація теж різна. 

У деяких областях класно оптимізували лікування туберкульозу, але нічого не зробили в плані пологових будинків. Це те, що ми зможемо зробити зараз з новим міністром, щоб підтягнути області, де робота не відбулася.

По певних областях є дуже розгалужена мережа, є заклади, які отримають 30% від свого історичного фінансування (бо вони без потреби роздуті – Ред.). Їхня доля не була вчасно продумана власником і ОДА. 

– Електронна система показує, що задніх пасуть Тернопільщина, Прикарпаття та Закарпаття. Наскільки ситуація залежала від місцевої влади?

– Дуже залежить від очільника області. У нас була велика ротація серед голів ОДА навіть за останніх півроку, коли підготовка набирала обертів. Навіть якщо в області був потужний менеджер, але йому дали три чи п’ять місяців – це замало. Є області, де ще не призначений керівник департаменту охорони здоров’я, немає профільного заступника. 

 

Коли прем’єром був Олексій Гончарук, ми почали важливу річ. Це була наша вимога: все, що відбувається з центральним бюджетом через програму медичних гарантій, маємо сісти і обговорити з керівникам областей і власниками закладів.

Це різні бюджети і різні гроші (з центрального бюджету виділяють кошти на оплату послуг, свої медзаклади дофінансовують місцеві бюджети, в тому числі можуть закуповувати обладнання, робити ремонти тощо – Ред). 

Коли області кажуть: ви спочатку заплатіть, а потім ми придбаємо обладнання – це так не працює. Це якби майстер з ремонту взуття сказав, що рік буде збирати взуття на ремонт і брати на це гроші, щоб накопичити достатню суму для купівлі станка і таки поремонтувати взуття.

Ми встигли зустрітися з Донецькою, Луганською, Рівненською, Волинською областями. Ми приходили з розрахунками по закладах і пропозиціями, що можна зробити, які медзаклади перепрофілювати тощо.

Коли у нас вже були бюджети на руках, від області приїжджали губернатор, профільний зам, директор департаменту охорони здоров’я, привозили керівників медзакладів, профільних асоціацій, туберкульозних, психіатричних закладів. А з іншого боку столу сиділи ті, що хто розпоряджається центральним бюджетом. Ми сиділи з картами, таблицями Excel. Там була і критика, і позитив. Конструктивні перемовини.

Медреформа – це не лише справа МОЗ, там дуже багато стейкхоледрів: керівники областей, міністр розвитку територій, міністр кабміну (бо багато нормативних документів треба ухвалювати), і міністр фінансів.

Ми встигли пройти тільки чотири області. Потім змінили уряд. 

НСЗУ за своєю суттю є страховою компанією. Нам потрібен майданчик, де б зустрічалися всі основні стейкхолдери, які є і в уряді, і на місцях. Це наші партнери щодо долі медзакладів. Цього не відбувається. З кожним окремо треба поговорити, на це йде багато часу, це зіпсований телефон. Виробляти консенсус на різних площадках важко. Хотілося б продовжити практику, яку ми почали раніше.

– Чи було багато саботажу на місцях?

– Я б не сказала, що це саботаж. В більшості випадків це було нерозуміння чи бажання не розуміти. 

Як області економлять на реформі

Місцеві бюджети раніше дофінансовували свої медзаклади. А коли почули, що є програма медичних гарантій, суттєво порізати для них бюджети. 

В минулому році з центру медзакладам була субвенція (конкретна сума коштів незалежно від того, скільки людей і як лікувала поліклініка чи лікарня – Ред.). Тепер вона стала програмою медичних гарантій (де закладам платять за конкретно надані послуги, а не за ліжко-місця – Ред.).

З центрального бюджету на кожну область порівняно з минулим роком пішло більше грошей, з урахуванням інфляції і так далі. Усі області в плюсі. А тут власники медзакладів – місцеві бюджети – зменшують їм фінансування. 

Ми хочемо вийти на відкрите обговорення, щоб власники показали свої плани, що вони фінансують. Це дуже важлива інформація в тому числі для медзакладів.

Було більше підбурювання або з боку опонентів реформи, які не розуміють, що відбувається, або яким дуже комфортно в старих умовах. Коли держава марно витрачала гроші або люди, які наживалися на чужій біді. Вони більше розхитували човен.

Не можу сказати, що це тренд. Це розрізнені групи впливу, які діяли в інтересах кожного конкретного медзакладу. 

– Дані НСЗУ показують, що не відповідають вимогам ряд закладів, які подалися на психіатричну допомогу дорослим і дітям, та лікування туберкульозу і ВІЛ. У яких напрямках ви бачили найбільше проблем? 

– Там, де ви перерахували, є банальна невідповідність вимогам.

У нас проблема була з тим, що ми отримали заявок більше, ніж була історична статистика. Держава раніше не виділяла послугу як реабілітація чи паліатив. Там була дуже велика переподача, у кілька разів.

По туберкульозу подали заявок на лікування 125 000 кейсів, тоді як у країні їх близько 20 000. Часто заклади завищували статистику. Тут нам допомагали департаменти охорони здоров’я, щоб перевірити, чи заклад дійсно надавав таку допомогу.

Досі є близько 20 закладів, які ще мають отримати свої ліцензії.

Багато відмов було на доопрацювання, бо неправильно подали дані. Неуважно вносили.

Через недотримання мінімальних вимог до лікування відмовили, згідно з дашборду (таблиця з електронними даними) НСЗУ, у 1500 пропозицій з майже 10 000 поданих медзакладами.

 

–  Із 500 місць, куди в Україні раніше госпіталізували людей з інсультом, тільки 10% відповідали мінімальним вимогам НСЗУ, розповідали мені експерти. Решта лікували “на удачу”. Яка ситуація зараз?

На інсульт 191 заклад буде законтрактований. Майже в кожній області є інсультні центри. 

У нас буде ситуація з тим, що ми не зможемо забезпечити норматив по доступу з токи зору географічної відстані. Буде навантаження або на екстрену допомогу, коли їй потрібно буде долати більші відстані, або терміново областям треба буде ці задачі вирішувати. Це знову таки наша розмова з керівником області. Вони здатні зробити цю інвестицію.

– А як щодо лікування інших пріоритетних послуг – інфарктів та пологів? Місць, які відповідають вимогам, достатньо для країни, немає дірок у доступі людей до них?

– Ми законтрактували майже рівномірно усі області на всі види послуг. У 23 регіонах України заклади подали пропозиції і отримали проект договору на всі 26 пакетів. Виключення – Луганська і Миколаївська області.

В Луганській є обласний протитуберкульозний диспансер – єдиний в області, який лікує туберкульоз і відповідає вимогам. Але він не КНП (не змінив юридично статусу – Ред.) і ми не можемо підписати з ними договір. Тому з ними окремо ведемо роботу в ручному режимі. Під такі заклади у нас зарезервовані кошти, коли вони підготуються.

В Миколаївській нема жодного закладу, який допомагає передчасно народженим немовлятам. Подав пропозиції будинок дитини, але будинки дитини фінансуються за субвенцією МОЗ у 2020 році.

У певних областях не усі в рівних умовах. Реформа це виявила, ми можемо це швидко виправити за рік?

НСЗУ далека від того, щоб когось звинувачувати. Ми – фінансова організація, у нас дуже багато аналітики і охоче нею ділимося, щоб управлінці могли нею користуватися.

Ми не хочемо виходити з гучними заявами і звинувачувати голів адміністрацій. Ми просто хочемо, щоб пацієнти отримали потрібну допомогу якомога скоріше.

– Зараз швидка часто везе людей з інсультом у найближчу лікарню, експерти кажуть, що відмовляється везти далі, де є умови для такого лікування. Нова система зобов’яже швидкі везти туди, куди треба?

– Думаю, швидка не буде вмотивована це робити. Інформація, які заклади можуть надавати допомогу по тому ж інсульту стає публічною. Її може подивитися пацієнт чи його родич, водій швидкої, будь-хто. Не думаю, що швидка робила так з поганими намірами. Вони просто не знали, куди везти. 

– Тобто швидкі уже мають маршрути? Умовно: я знаю, що найближча лікарня А, але там не лікують за кошти НСЗУ, тому треба везти в лікарню Б.

– Вся інформація буде на сайті НСЗУ і її мають надати медикам керівники областей, які відповідають за організацію меддопомоги. Керівник надає інформацію на обласний центр екстрений центр меддопомоги, який обладнаний диспетчерською. 

Це вхідна інформація для диспетчерів, що з 1 квітня законтрактовані НСЗУ для лікування таких станів такі заклади. Ми теж всю цю інформацію їм передамо.

Новий міністр і майбутнє реформи

– Ви уже зустрічалися з новим міністром? Він планує якось змінювати реформу чи ми йдемо по закладеному плану?

– Ми зустрічалися вже двічі. Він менеджер високого рангу, я себе теж вважаю менеджером, а не політиком. Для мене це хороша новина, бо ми однаково думаємо. Менеджери – це про досягнення цілей і вибудовування алгоритмів для їхнього досягнення.

Міністр тверезо на це дивиться. У нього більше питання, що має відбутися у 2021-2022 роках. Для мене це добрий знак.

Коли мені приходить якесь завдання, хочу розуміти, як це вкладається в загальну картину і для чого ми це робимо. Ми дісталися спільної думки, але хотілося б, щоб її озвучив міністр.

– Мова не йде про кардинальні зміни?

– Ні. За останні 9 місяців ми так і не почули зрозумілої альтернативної тактики чи стратегії. Можна крутити, як завгодно, але механізм фінансування потрібно було міняти. Ми можемо сперечатися, чи достатньо фінансування на медичну сферу чи як оптимізовувати медичну мережу.

Те, скільком людям ми допомагаємо, за які послуги платимо і скільки їх можемо оплатити, має обмеження у вигляді Держбюджету, скільки є коштів.

Ми довели тариф на чотири пріоритетних послуги (інсульт, інфаркт, пологи, неонатальна допомога новонародженим та їхнім матерям) і діагностики до 90-100%. Решта залишилась по сумі так, як є. 

Що робити з рештою? Ми покриваємо 100% громадян і маємо це залишити. Всі мають бути застраховані.

Тому є два варіанти. Можемо виключити деякі послуги, бо на них об’єктивно в держави не має грошей. Важливо не брехати.

Або зменшуємо кількість послуг. Наприклад, є потреба в 50 тисячах планових втручань, а грошей є на 30 тисяч. Тоді є плановість, тоді з’являться черги. Так є в інших країнах, Канаді чи Британії ви маєте чекати декілька місяців, якщо це не терміново і не по швидкій.

прочитать



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status