Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

“Наша національна ідея – депозит під 15% і кредит під 3%”. Інтерв’ю c Дмитром Сологубом – новости Украины, Економіка

[ad_1]

НБУ і банківську систему знову критикують: нові міністри незадоволені низькою інфляцією і високою обліковою ставкою Нацбанку, в уряді знову заговорили про надмірну незалежність НБУ, а президент Володимир Зеленський публічно пообіцяв “дотиснути” банківську систему, щоб вона видавала дешеву іпотеку.

Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб не вперше чує подібні претензії. Він прийшов до НБУ в кінці 2014-го і встиг за цей час попрацювати з трьома прем’єр-міністрами, п’ятьма міністрами фінансів і двома президентами.

Чому Україні не потрібна “економіка на стероїдах”, як світ вийде з коронакризи, чи опуститься ставка НБУ нижче 7% і що таке “економічний шаманізм”?

Про це – у великому інтерв’ю-лікнепі Дмитра Сологуба спеціально для LIGA.net.

Уряд Шмигаля і Voodoo Economics

– Міністр фінансів Сергій Марченко заявив в одному зі свіжих інтерв’ю, що крім утримання інфляції, у НБУ ще два завдання: макроекономічна стабільність і забезпечення економічного зростання. За його словами, у Мінфіну і НБУ в цьому сенсі є “взаєморозуміння”. Що це означає?

– Це не новина – ніхто не відміняв меморандум, який ми підписували з минулим Кабінетом міністрів восени 2019 року. Ми, як центральний банк, займаємося питаннями макростабільності, зростання кредитування економіки. Але наш меседж полягає в тому, що нам потрібна стійка економіка, а не економіка, накачана грошима, як стероїдами, яка різко зросте, але потім так само різко впаде.

У цьому сенсі наша політика послідовна. Ми спочатку говорили, що, якщо інфляція буде низькою, ми зможемо проводити більш м’яку монетарну політику. Якою була облікова ставка ще рік тому? 17%. Зараз – 8%, прогноз – 7%, а можливо, і нижче, залежно від стану економіки.

– Чи може НБУ найближчим часом переглянути в бік зменшення прогноз рівня облікової ставки, який ви будете тримати до 2022 року?

– Ми можемо знизити облікову ставку нижче 7%, навіть не змінюючи прогнозу, оскільки перегляд буде тільки у липні. Якщо до того моменту умови будуть змушувати знизити – знизимо. Поки можна сказати, що інфляційні тенденції дійсно сприяють більш м’якій монетарній політиці. Другий момент – ми бачимо, що економіку потрібно стимулювати.

– Як сильно може знизитися поріг облікової ставки?

– Поки складно сказати. Але наша облікова ставка 7% – це так званий нейтральний рівень, який не обмежує, але й не стимулює економіку до зростання. Вона складається з двох частин: інфляція, яку ми таргетуємо на рівні 5% і “реальна нейтральна ставка”. Останній параметр – це теоретичний показник, який балансує інвестиції і заощадження. В Україні, за нашими підрахунками, це 2%. Але оскільки saving rate (частина доходу, яку домогосподарства відкладають у вигляді заощаджень, – Ред.) буде підвищуватися, нейтральна ставка може зменшитися. В розвинених країнах – ближче до нуля. В Україні теж ймовірно буде нижче 2%. Так що, якщо ми говоримо, що нам потрібна стимулююча монетарна політика, облікова ставка також повинна знижуватися швидше.

– Міністр Марченко сказав, що при такій низькій інфляції і негативному сальдо торгового балансу неможливо нормально стимулювати економічне зростання. Як ці два параметри зіставляються у вашій картині того, що відбувається в економіці?

– Я розумію, що українська національна ідея – це мати депозит під 15% та отримувати кредити під 3%, але так не буває. Якщо у нас буде висока інфляція, про які дешеві кредити ми можемо говорити? Це нагадує мені американський термін Voodoo Economics, такий от “економічний шаманізм” – так свого часу Джордж Буш-старший описав політику адміністрації Рональда Рейгана, так звану “рейганоміку”, коли уряд агресивно знижує податки (supply-side economics). Це я розповідаю до того, що не можна просто так прийти і “нашаманити” низькі ставки за кредитами.

Читайте також: З програмою МВФ чи ні дефолту не буде (при мені)! Перше інтерв’ю міністра фінансів

– Як ви прокоментуєте обурення міністра щодо того, що при інфляції 2,1% Мінфін змушений позичати під 11%, що невиправдано дорого?

– При цьому ми чуємо заяви про те, як добре, що “ситуація з курсом стабілізувалася”. Але низька інфляція і швидка нормалізація ситуації на валютному ринку – це похідні одного і того ж – послідовної політики НБУ, завдяки якій ми змогли наростити резерви.

Давайте згадаємо, якою була макроекономічна політика в Україні на третьому місяці кризи в минулому (тобто в січні 2009 року і квітні 2014 року). Що центробанк робив тоді? Затискав ліквідність банківської системи, витрачав резерви, виводив з ринку неплатоспроможні банки. А уряд скорочував роздутий дефіцит бюджету. Зараз ми навпаки забезпечуємо банківську систему ліквідністю, послабляємо регуляторні вимоги для банків, розширюємо дефіцит бюджету. Дохідність цінних паперів вже повернулася на рівень грудня минулого року – 10-11%. Проблем з фінансуванням бюджету немає. І є можливість знижувати ставки в економіці далі.

– В інтерв’ю LIGA.net інший нещодавно призначений міністр Ігор Петрашко з Мінекономіки сказав, що інфляція в 11-12% – нормальна ситуація для країни, що розвивається, як Україна. Ймовірно, ви з цим не погоджуєтесь.

– Я ще не бачив жодної країни, якій вдавалося зберігати стійку двозначну інфляцію, що сприяє економічному зростанню. Китай? Абсолютно ні. Польща? Теж ні. Єдина країна, яка таргетує інфляцію близько до двозначного рівня – це Гана, у них 8%. Але не думаю, що це хороший приклад для наслідування. Другий момент – це знову ж таки розмова про кредити, наприклад, про іпотечну ставку в 10%, про яку так багато говорять. Чиста арифметика: кредитна ставка = депозитна ставка + маржа. Депозитна ставка – це інфляція. А маржа – це захист прав кредиторів, відсутність поганих боргів, культура повернення кредитів – зокрема і всім відомими агроолігархами (Ігор Петрашко до призначення міністром працював у компанії Укрлендфармінг Олега Бахматюка. – Ред.).

Читайте також: Перше інтерв’ю міністра економрозвитку. Як Ігор Петрашко збирається рятувати економіку

– Якими будуть інші параметри економіки при інфляції 10-12%?

– Проблема в тому, що ми повернемося до 10-12% тільки на один місяць, наступного – вже буде 15 або 20%, як свідчить економічна практика. Розігнати інфляцію до таких темпів нескладно. Але давайте подумаємо, хто від цього постраждає. В першу чергу – найбідніші верстви населення, які отримують зарплату в гривнях і витрачають більшу частину доходу на продукти харчування.

– Вас не шокувала “вербальна інтервенція” президента Володимира Зеленського, який пообіцяв “дотиснути банківську систему, щоб вона видавала дешеву іпотеку?

– Президент у цій репліці також зауважив, що наша банківська система незалежна. Це обнадійливі слова. З іншого боку, половиною банківського сектора сьогодні володіє держава. І я не проти, якщо власник дійсно “дотисне” держбанки в контексті їхнього переходу до роботи за всіма стандартами корпоративного управління. А поки до них є питання.

– Ви вірите в іпотеку під 10%?

– Теоретично це можливо. Але в такому разі ціна ресурсу повинна становити десь 6%. У той же час подивіться на ті ж держбанки: середня ставка за депозитами 11%, а з деяких продуктів – 13-14%. Тобто, як мінімум, має пройти час, поки депозитні ставки не знизяться майже вдвічі.

– Ви згадали термін Voodoo Economics. А що ви можете сказати про економічну політику уряду Дениса Шмигаля? Ви розумієте, куди вона веде країну?

– Мені здається, рано робити висновки про роботу уряду. Тим більше, що їхні дії зараз багато в чому пояснюються зовнішніми факторами – зрозуміло, що левову частку часу займає боротьба з коронавірусом. З іншого боку, у нас вже є домовленості з МВФ, значить, буде і певна дорожня карта політики, яку ми побачимо в меморандумі. Це додає оптимізму.

Читайте також: Кабмін Шмигаля затіяв економічний розворот. Бізнес незадоволений: 6 думок

“Важливо, що перший транш МВФ – це 40% всієї програми”

– Україна начебто закрила питання першого траншу від МВФ за новою програмою. А що буде далі? Коли ми можемо отримати наступну частину фінансування?

– Поки складно говорити, коли буде перегляд програми. Але важливо, що перший транш – це близько 40% всього обсягу.

– Що потрібно зробити для отримання суми, яка залишилася?

– Там не буде ніяких сюрпризів. Все це Україна і так робила: нормальна бюджетна політика і утримання дефіциту цього року, цілі з накопичення міжнародних резервів, незалежність центробанку і його монетарної політики, подальше реформування банківського сектора, антикорупційні зміни, енергетика.

– Чи можна стверджувати, що з програмою МВФ Україна вирішила питання фінансування на цей рік?

– Все-таки невизначеність ще дуже висока, тому не можна говорити, що ми вирішили прямо всі свої проблеми. Але в цілому – так, тепер буде значно легше.

Читайте також: “Не Можна продовжувати танці з МВФ”. Макар Пасенюк про падіння ВВП на 8% і “план Шмигаля”

“На світову економіку чекає “ванна у поздовжньому розрізі”

– Ваш квітневий прогноз із динаміки відновлення економіки нагадує так звану V-подібну криву з великим обвалом зараз, але різким зростанням у другому півріччі 2020 року. Все ще вірите в це?

– Я б не говорив про V-shaped recovery. Швидше, це буде щось схоже на емблему Nike або на “ванну у поздовжньому розрізі”, як нещодавно писали в The Economist. Тобто не зовсім V, але і не зовсім U. Але моє інтуїтивне відчуття – все не так погано, як очікувалося на початку карантину. Ситуація не найкраща, але ми не бачимо мільйонів безробітних або десятків тисяч закритих компаній.

Частково це пояснюється тенденціями останніх років – стабільним зростанням економіки і зарплат, масовою трудовою міграцією, а також високою часткою тіньового сектору. Ці чинники сформували певний “жировий запас” бізнесу та економіки в цілому. Звичайно, він невеликий, але на 3-4 місяці його має вистачити. Далі – вже ні.

– Ви також давали оцінку падіння ВВП України у другому кварталі на 11%. Які прогнози станом на сьогодні?

– Виходячи з даних щодо падіння в першому кварталі, показників промвиробництва і транспорту в квітні, вважаю, падіння може бути більш серйозним, ніж очікувалося. Відповідно, якщо переносити динаміку на річний показник, ми вже можемо говорити про 6-7% падіння, а не 5%, як було досі. Але за даних обставин, це не така вже й велика різниця – все рухається в рамках приблизно того ж сценарію.

– За останні роки споживання було головним драйвером економічного зростання в Україні. Як сильно воно просіло за карантинні місяці?

– Залежить від галузі. Наприклад, транспорт, який фактично був під забороною, – там ми бачимо майже мінус 100%. У ресторанному бізнесі трохи краще: багато компаній швидко перейшли на доставку, тому там різні цифри, десь – мінус 80%, десь – мінус 50.

Читайте також: “Справжня криза буде восени”. Ігор Мазепа про карантин, бізнес олігархів і бюджет

– Очікуєте різкого зростання споживання після зняття обмежень?

– Відновлення в будь-якому випадку буде не швидким. У нашому прогнозі ми виходили з припущення, що карантин почнуть пом’якшувати в травні, а основні обмеження будуть скасовані десь до липня. Але потрібно розуміти, що так чи інакше деякі обмеження залишаться. Наприклад, футбол без глядачів, концерти, які ще невідомо, чи будуть взагалі проводитися цього року.

– Чи зміниться мислення українських споживачів? Є думка, що люди під час кризи схильні “сидіти на грошах”, а не витрачати їх на товари.

– Багато людей говорить, що saving rate зросте, але я думаю, що буде швидше середній сценарій. Схильність до заощаджень дійсно збільшиться, оскільки ніхто не розуміє, що з цією епідемією буде далі. Але це не означає, що люди зовсім перестануть споживати. Взяти хоча б той ефект, що люди два місяці сиділи вдома і зараз у них з’явиться підсвідоме прагнення повернутися до колишнього життя: сходити до ресторану, поїхати у відпустку.

– Як ви оцінюєте економію витрат українців на подорожі за кордон цього року?

– Минулого року це було близько $9 млрд на рік, зараз у кращому випадку буде половина.

“Багато людей “перекупили” валюти на тлі березневого ажіотажу”

– Долар у другій половині травня почав дорожчати вперше за 1,5 місяця. Спостерігаєте щось примітне на ринку?

– Ми вже п’ять років живемо при плаваючому курсі. Це нормальна ситуація, що він спочатку зростає, потім падає, потім знову зростає – і знову падає. Це ринок. Немає сенсу зациклюватися на цьому.

– Ревальвація гривні у квітні і травні – це заслуга карантину?

– Були різні фактори. Наприклад, сезонність. Завжди 20 травня – це дата виплати податку на прибуток за перший квартал, компанії продавали валюту для розрахунків. Карантин – безумовно теж. Ми аналізували дані ринку в березні-першій половині травня, було чітко видно, що багато людей перекупили валюту на хвилі березневого ажіотажу. Потім довелося продавати.

– Кажуть, попит на валюту дуже впав через те, що багато імпортерів фактично зупинилися на час карантину.

– Так, але якщо дивитися дані за секторами за першу половину травня, то автоімпортери та імпортери побутової техніки і продуктів харчування купили валюти набагато більше, ніж у квітні – в 1,5-2 рази.

– Продаж валюти НАК Нафтогазу вважається одним із головних чинників зміцнення гривні. Це так?

– Люди постійно хочуть знайти винного, але ринок так не працює. На ньому присутні сотні, якщо не тисячі компаній. Нафтогаз, звичайно, продає валюту час від часу. Але це порівняно невеликі обсяги.

Читайте також: Девальвація повернулася вперше після кризи: долар знову коштує 27 грн. Прогноз до 29 травня

– НАК до 30 червня повинен виплатити до держбюджету дивіденди за 2019 рік. Це 50 млрд грн, частина суми – валюта, отримана від Газпрому в кінці минулого року. Коли ви очікуєте виходу цих грошей на валютний ринок?

– Це питання до самої компанії і до Кабміну. Але логічно припустити, що це буде в травні-червні. Тоді ж, до речі, свої дивіденди будуть платити і держбанки.

“Все складається краще, ніж могло б бути”

– Ви очікуєте різкого зростання попиту на валюту після того, як основні карантинні обмеження будуть зняті?

– Не думаю, що одного дня всі прокинуться і побіжать купувати валюту. Економіка буде відновлюватися поступово, попит – відповідно. Але послаблення будуть впливати і на експорт. Тому курс буде коливатися в обидва боки залежно від попиту і пропозиції на міжбанку.

– Як пандемія позначилася на активності експортерів та імпортерів на валютному ринку?

– Основні галузі досить активно продавали валюту останнім часом. Це можна сказати і про агрокомпанії, і про промисловість, і про машинобудування. Наприклад, Україна скористалася моментом і наростила постачання соняшникової олії, оскільки деякі наші конкуренти ввели обмеження на експорт насіння соняшнику. Ці компанії були одними з головних продавців валюти. Що стосується попиту, то, наприклад, туркомпанії з березня взагалі не купували валюту, тоді як у березні-травні 2019 вони купили $200 млн.

– Укрзалізниця відзначала значне падіння вантажоперевезень через карантин. Як сильно просів обсяг експорту саме в ці місяці?

– Попередні дані Митниці за квітень говорять про падіння всього на 4% рік до року. Якщо за секторами, то у металургії – мінус 18%, але в той же час руда – плюс 22%, соняшникова олія – плюс 50%, експорт IT-послуг – плюс 20%. Загальний імпорт скоротився на 28%.

– Як сильно на платіжний баланс впливає зупинка авіації?

– Вони – чисті експортери послуг. Але я ніколи не бачив, щоб авіація в Україні мала якесь велике значення на макрорівні. В інших країнах ця галузь теж не є ключовою для економіки або зайнятості.

Читайте також: “Ми можемо зробити всіх мільйонерами”. Глава НБУ та питання депутатів: лікнеп пройшов вдало

– В інфляційному звіті НБУ прогнозував, що світові ціни на основні товари українського експорту будуть нижчими, ніж очікувалося протягом усього року. Прогноз складався більше місяця тому. Зараз він підтверджується?

– У нас був досить консервативний прогноз. Наприклад, ми виходили з ціни нафти на другий квартал – $35/барель. Факт у тому, що ринки тільки зараз повернулися на цей рівень, а до цього нафта коштувала навіть дешевше. З кукурудзи світові ціни трохи нижчі, ніж ми очікували – близько $140/тонну. З рудою навпаки: ми очікували трохи більше $70/тонну, зараз – $90, оскільки Китай дуже активно відновлюється. Зі сталі все плюс-мінус відповідає прогнозу.

Це добре характеризує стан світової економіки. Так, цифри падіння ВВП майже скрізь дуже погані, але, якщо дивитися на фінансові та товарні ринки, то все набагато краще, ніж можна було очікувати на початку кризи. Хоча і, безумовно, гірше, ніж могло б бути без неї.

– Наскільки ця криза змінить ситуацію з ВВП-варантами, які прив’язані до темпів зростання української економіки? Зараз у нас буде обвал, але потім – кілька років зростання. Чи вважаєте ви це проблемою?

– Наші прогнози зростання ВВП на 2021-22 роки не особливо відрізняються від того, що ми очікували до кризи, а саме – 4%.

“Ми не так багато знаємо про ситуацію із зайнятістю в країні”

– Ця криза якось загострила увагу на темі безробіття, хоча зазвичай цей параметр складно назвати показовим для України, враховуючи наш тіньовий сектор. Чи змінилася для вас його цінність зараз?

– При такій тіньовій частині економіки, при міграції, при відсутності перепису населення ми взагалі не так багато знаємо про ситуацію із зайнятістю в країні. Так, можуть бути оцінки, але навіть якщо взяти трудових мігрантів, не дуже зрозуміло, який був статус у людей, які працювали в Чехії або Польщі. Можливо, вони значилися в Україні як безробітні. Тому поки ми перебуваємо на етапі, коли потрібно визначитися, наскільки реальною є статистика, яка у нас є.

Читайте також: 11 графіків: Падіння ВВП, кожен десятий – без роботи. 5 інсайдів зі звіту НБУ

– Чи має показник зайнятості якесь значення для монетарної політики НБУ?

– Ми повинні таргетувати те, що можемо виміряти. Можна прописати зайнятість у законі про НБУ і навіть встановити конкретний таргет. Але це нічого не дасть, поки значна частина ринку праці залишається в тіні.

Читайте російською: “Наша национальная идея – депозит под 15% и кредит под 3%”. Интервью c Дмитрием Сологубом

Сергей Шевчук

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status