Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

Представник Луганська в ТКГ Лібстер: Ми можемо піти на прямі переговори з Путіним – новини України, Політика

[ad_1]

З 9 червня окупований Росією Донбас представляє уродженець Луганська, лікар-травматолог Костянтин Лібстер. Якщо про позицію представників Донецька – журналістів Дениса Казанського та Сергія Гармаша – відомо з їхніх соцмереж і статей, то про погляди “луганських” відомо небагато. Незважаючи на популярність у вузьких колах, виходець із династії лікарів Лібстер не любить публічність. LIGA.net поспілкувалася з представником Луганська в ТКГ і дізналася, що він думає про те, що відбувається на Донбасі, про причини виїзду з Луганська, чи потрібен Донбасу особливий статус і переговори з терористами.

“ТАМ ЗАРАЗ ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ, ЯКИЙ ПІДТРИМУЄТЬСЯ РОСІЄЮ”

– Сьогодні (інтерв’ю записувалося 10 червня – ред.) відбулося засідання ТКГ. Розкажіть, яка була обстановка і як це проходило для вас?

– Обговорювалася ситуація щодо виборів, дат і протоколу проведення виборів, гарантії безпеки. Дуже складно відразу включитися, тому що люди в цьому процесі роками.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Але мені, як людині з боку, ця справа здалася дуже непродуктивною і повільною. Коли дорослі люди з іншого боку екрану приділяють багато часу нашим персонам і не обговорюють конкретні речі. Ми з’явилися в складі української делегації з метою представити наші інтереси як жителів Донбасу, і щоб швидше настав мир. Тому що в нашій улюбленій країні всі вже втомилися від того, що відбувається.

– Сьогодні ви спілкувалися в режимі відеоконференції?

– Так, як і вчора.

– А вчора ви були присутні?

– Ні, у мене була велика операція і я фізично не зміг, тому що про засідання мені повідомили в понеділок, а у мене пацієнти були записані за тиждень до цього.

– А ви зможете суміщати дві роботи?

– Думаю так. Я дуже мотивований і хочу принести користь. І тому буду знаходити можливості і планувати мій робочий день так, щоб це не впливало на роботу в групі.

Тільки ми повинні бути мотивовані для того, щоб настав мир на Донбасі

– Як вас у ТКГ сприйняли бойовики і росіяни?

– Європейці сприйняли позитивно. ОБСЄ сказала: так, добре, давайте працювати. Представники Луганська та Донецька з легкою часткою іронії коментують “А хто ви? А що ви? Навіщо ви?”. Російська сторона абсолютно ніяк не реагує на те, що відбувається. Мовляв “Ви там говорите, а ми поруч і ми непричетні до цього”. Але група тристороння, де є Україна, Росія та ОБСЄ.

– Стратегія Росії покликана демонструвати, що це внутрішній конфлікт і РФ нібито непричетна до цього?

– Я переконаний у тому, що ситуація відбувається за безпосередньої участі Росії і крім нас її ніхто не вирішить. І тільки ми повинні бути мотивовані для того, щоб настав мир.

– Поясніть вашу позицію.

– Якщо б ми жили у щасливій країні – назвемо її країною щастя Україна – то подій 2014 року не було б. Щасливій людині потрібно воювати? Ні, не потрібно. Це сталося тільки тому, що у нас було дуже мало щасливих людей. І сталося те, що сталося. І я переконаний, що сильна Україна не потрібна нікому: ні на сході, ні на заході.

Якби ми жили в щасливій країні, то подій 2014 року не було б

Зрозуміло, що це все Росія, і це безапеляційно. Але Росія каже, що це ваш внутрішній конфлікт. Вони політично грамотно підводять до того, що вони тут ні до чого.

Читайте також: Представники ОРДЛО: Рішення щодо Донбасу треба узгоджувати з переселенцями

– Що, на вашу думку, зараз відбувається на Донбасі?

– А на вашу думку?

– На щастя, я не представник Донецька та Луганська в ТКГ.

– А я, на жаль, представник, який там був до серпня 2014 року. Для мене особисто там зараз заморожений конфлікт, який підтримується Російською Федерацією. І не всі люди, що живуть на тій території, могли зробити вибір. Вибір був зроблений за них. Дуже багато людей не могли виїхати фізично.

– Ви говорите про заморожений конфлікт, але ми бачимо інформацію ООС про постійні обстріли і поранених. На мою думку, замороженим конфліктом це назвати не можна. І тому у мене питання: хто є сторонами конфлікту?

– Мені дуже не хочеться грати в політика. Черчилль говорив, що громадський діяч відрізняється від політика тим, що думає не про наступні вибори, а про наступні покоління. Ось я думаю про наступні покоління. Мене не цікавить моя політична кар’єра. Я хочу спокійно їздити на ту територію. Я хочу, щоб не було приниження на пунктах пропуску. Я хочу, щоб було залізничне сполучення.

Для мене особисто там зараз заморожений конфлікт, який підтримується Російською Федерацією

Тому що сьогоднішнє спілкування (у рамках ТКГ – ред.) показало мені глибину процесів. Все тече дуже латентно. Не можна, звичайно, з однієї зустрічі зрозуміти, чим це все закінчиться. Але я розумію, що це закінчиться дуже нескоро.

– Ви кажете, що на Донбасі заморожений конфлікт, підтримуваний Росією. Що значить підтримуваний? Чи не Росія його почала?

– Моя позиція продиктована позицією нашої команди: Росія – ініціатор і сторона, яка бере активну участь…

– Участь у чому?

– У конфлікті на Донбасі. Але коли наші хлопці з Донецька сказали, що Росія – агресор, це єдине, на що емоційно відреагував Гризлов. Він сказав: давайте говорити словами мінського формату, де немає такого слова. Мій посил – мир. І мир може бути тільки тоді, коли ми можемо чути людей.

Приєднуйтесь до Instagram Liga.net – тут тільки те, про що ви не можете не знати

Я цю тему з Денисом Казанським дуже довго сьогодні обговорював. Денис налаштований радикально. А я намагаюся йому пояснити, що не існує силового шляху вирішення цієї проблеми. Як матері та батьки, які втратили своїх дітей, можуть це забути? Повинні пройти роки, щоб пройшов цей біль.

– Тобто ви вважаєте Росію агресором, але ви не хочете говорити це вголос, щоб нікого не провокувати?

– Я хочу бути дуже стриманим, тому що радикалізм точно ні до чого доброго не призведе.

“ПОЇХАВ З ЛУГАНСЬКА, ТОМУ ЩО НЕ БАЧИВ МАЙБУТНЬОГО ДЛЯ ДІТЕЙ”

– Розкажіть про себе? Звідки ви родом? Чим займаєтеся?

– Народився в Луганську, де пройшло моє дитинство і юність. Закінчив Луганський державний університет, після чого працював у міській лікарні. У 2010-му мене запросили завідувати обласним відділенням травматології. На момент початку конфлікту я обіймав цю ж посаду. Ми надавали допомогу пораненим і на роботі я був до останнього свого лікаря. 1 серпня 2014 року жоден мій лікар не вийшов на роботу. Тому що це була війна, це було пекло.

Мій посил – мир. І мир може бути тільки тоді, коли ми можемо чути людей

Я прийшов до головного лікаря і кажу: скільки можна геройствувати. Він не заперечував і сказав, що я можу їхати. Мене відпустили, і я приїхав під Харків 2 серпня. Я їхав із трьома медсестрами і двома собаками в машині. З 8 серпня я був у Києві.

– Чому ви все-таки вирішили виїхати з Луганська?

– Я був не згоден з тим, що відбувалося тоді в Луганську, але коли зрозумів, що ситуацію на той момент не змінити, я поїхав. У мене двоє дітей і я не бачив для них там світлого майбутнього. Я високотехнологічний ортопед-травматолог мирного часу. Для операцій мені потрібні хороші інструменти та витратні матеріали. А я розумів, що, якщо це буде відбуватися так, як відбувалося, то на цій території цього точно не буде.

– У вас був скоріше професійний фактор, ніж ідеологічний?

– Мені було простіше залишитися там: ти відомий і впізнаваний, у тебе є квартира, робота. Але мною рухало майбутнє моїх дітей і професійна робота.

– Ви виїхали разом із братом?

– Брат поїхав раніше, в травні або червні 2014 року.

– А ким він працював?

– У нього дві професії судді. Він суддя суду, а паралельно він почав розвивати себе в плані спортивного суддівства і був боковим арбітром у Прем’єр-лізі чемпіонату України з футболу. А зараз він судить Першу лігу.

Я хочу спокійно їздити на ту територію. Я хочу, щоб не було приниження на пунктах пропуску. Я хочу, щоб було залізничне сполучення

На момент початку бойових дій у брата закінчилися суддівські повноваження, і він не міг вести ніякі справи. Тому, на щастя, він не має ніякого стосунку до того, що відбувалося там, і поїхав до Києва.

– Ваші батьки залишилися в Луганську. Чому?

– Я виїжджаю, мені 38 років, маю хороший досвід роботи. Приїжджаю до Києва і мені кажуть: ти не потрібен. Моєму батькові було 61. Кому потрібна людина в 61, якщо в 38 не потрібен?

– Наскільки я знаю, він дуже шанований лікар і невже в іншому регіоні він би не знайшов роботу?

– Вам 61 рік, у вас є будинок. У вас є місце, де поховані ваші батьки. Куди їхати?

– У 2014 році ви намагалися спілкуватися з батьками на тему можливого переїзду?

– Батько каже: це моє місто, я тут народився, і я буду в ньому жити.

Не виключаю, що Пасічник допоміг батьку. Але слів похвали від батька я не чув

– Ваш батько у вересні 2014 року став “почесним громадянином Луганська”, а в 2018 році дякував за фінансову допомогу з ремонту відділення травматології посібника терористів Леоніда Пасічника. Розумію, що діти за батьків не відповідають. Але у вас виникали або виникають розбіжності з батьком через його позиції?

– З огляду на те, що ми рідко бачимося, тему політики ми намагаємося не обговорювати. Я переконаний, що звання “почесного громадянина Луганська” батько повинен був отримати набагато раніше 2014 року. Якщо ви подивитеся фотографії, то у батька на шиї висить знак. Ви символіку бачили?

– Там українська символіка.

– Вірно. Якщо ви відкриєте посвідчення про отримання почесного звання, то там стоїть печатка з тризубом. Тоді якраз був момент підписання мінських угод і не було зрозуміло, куди це все прийде. Тому ніяких сумнівів у легітимності документів у мене немає.

– А з приводу візиту Пасічника?

– Лікарня, в якій працює батько, довоєнної побудови, тому потребує постійних ремонтів. Не виключаю, що йому допомогли. Але у нас немає прямого тексту, що говорив батько тоді. Слів похвали від нього я не чув.

– Ваш батько – заручник ситуації?

– Батько однозначно любить своє місто і хоче, щоб настав мир. Людина робить свою роботу і пішла від політичної ситуації. Він лікує людей.

– В інтерв’ю LIGA.net Олексій Резніков заявив, що “при виборі людей дізнавалися, чи є у кандидатів родичі на окупованих територіях, оскільки їх можуть взяти в заручники”. Ви поділяєте побоювання Резнікова? Чи немає у вас відчуття, що через вашу нову посаду ваші батьки потрапляють до зони ризику?

– Є речі, які не потрібно підігрівати. Якщо ми не будемо підігрівати, то ніхто цього робити не буде.

ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ, ОСОБЛИВИЙ СТАТУС І ПЕРЕГОВОРИ З БОЙОВИКАМИ

– Чи вірите ви у мирне врегулювання ситуації на Донбасі? Якщо так, то що для цього треба зробити?

– Іншого шляху не існує.

– Що Україні потрібно для цього робити? Чи не Україні?

– Україна повинна стати країною щасливих людей. Коли в Україні кожен буде ходити на роботу, робити свою справу чесно, не красти і не обманювати. Потрібно показати, що є життя, яке набагато краще, ніж те, яка є у людей. Коли людина це побачить, вона буде шукати тепле місце.

– Візьмемо вашого батька.

– У мого батька є щоденник, на першій сторінці якого написано, що людина народжена не шукати тепле місце, а створювати тепло навколо себе.

– А як можна створювати тепло на окупованій землі?

– Тепло він створює для свого колективу, для людей, з якими він працює.

Підписуйтесь на розсилки Liga.net – тільки головне у вашій пошті

– Які для вас червоні лінії у переговорах з РФ?

– Є принципова позиція президента і є національні інтереси країни. Ніякі інтереси країни здаватися не мають.

– Що ви маєте на увазі під національними інтересами?

– Те, що має на увазі президент.

– Особливий статус Донбасу. Він потрібний і в якій формі?

– Україна – це унітарна держава?

– Безумовно.

– А як в унітарній державі може бути Автономна республіка Крим? Значить ми були не до кінця унітарною державою. Ми повинні провести детальний аналіз того, що таке автономія, що таке федералізація і що таке унітарна держава.

Якщо в мінських домовленостях написано про закон щодо особливого статусу, то ми повинні це робити

Україна пішла шляхом децентралізації, тобто надання повноважень на місця. Тобто людина на місці краще розбереться. Якщо у нас в мінських домовленостях написано про закон щодо особливого статусу, то ми повинні це робити. Всі європейські країни сказали, що це єдиний шлях вирішення питання.

– Потрібні прямі переговори з Росією без посередників?

– Путін живе в іншій життєвій реалії, тому що він вже багато років літає в космосі. Тому складно сказати, що зробить Путін на переговорах один на один із нашим президентом. Потрібно мати свою програму і позицію. Якщо вона гідна і ти впевнений у собі, то потрібно йти на прямі переговори з Путіним.

– Зараз позиція Зеленського дозволяє претендувати на прямі переговори з Путіним?

– Я думаю, скоро ми можемо піти на переговори, якщо президент вирішить. Звичайно, для того щоб конфлікт на Донбасі закінчився, Росія повинна цього захотіти.

– Навіщо вам участь у переговорному процесі? Щоб що?

– Я сподіваюся, що наша поява освіжить цей процес, тому що мені боляче і прикро. Мені хочеться, щоб в країні був мир.

– Ми освіжили, але від цього мінські домовленості не змінюються, питання виборів та кордону не змінюється. Чому ваша поява повинна змусити Росію змінити свою позицію?

– Якщо ми не будемо нічого робити, нічого не відбуватиметься. Наші європейські партнери бачать нашу активність і, звичайно, теж будуть впливати на Росію.

– Ви зараз говорите про санкції?

– Зокрема і про це.

Потрібно мати свою програму і позицію. Якщо вона гідна і ти впевнений у собі, то потрібно йти на прямі переговори з Путіним

– Керівництво ТКГ просить погоджувати вашу позицію щодо переговорів?

– Ми можемо говорити все, що ми думаємо.

– Ви ставите для себе якийсь дедлайн для участі у переговорах?

– Якщо я розумію, що мої дії не мають підтримки і неефективні, я вибачусь і не буду цим займатися. Я не ставив собі дедлайн. Кожна зустріч буде показувати ступінь ефективності моїх дій.

Читайте також: РФ відреагувала на ноу-хау України щодо ОРДЛО: кажуть, це “не жителі Донбасу”

– Як ви ставитеся до плану Б – стіни?

– Коли я кажу про те, що конфлікт заморожений, я кажу про те, що ця ситуація на руку багатьом людям. Не хочу називають імена, всі і так розуміють.

– Ви маєте на увазі людей як в Росії, так і в Україні?

– Вірно. Першою цю думку багато років тому висловила Юлія Тимошенко, коли сказала, що Донбас треба обнести колючим дротом.

– Особисто ви не підтримуєте цей сценарій?

– Звичайно. Там живуть люди, громадяни України, які мають право на соціальні виплати і багато речей, які Україна повинна їм надати.

– Ви про пенсії?

– Людина відпрацювала. Вона має право на пенсію? У нас немає фільтра, ти хороший/поганий, ти за/проти України. Я сподіваюся, у органів є поняття, хто брав автомат, хто воював, хто вбивав. Але велика кількість народу страждає.

Я проти стіни. Там живуть громадяни України, які мають право на соціальні виплати і багато речей, які Україна повинна їм надати

– Те, про що ви глобально говорите, частина українців називає політикою умиротворення агресора.

– Немає силового вирішення проблеми. Луганськ можна було без проблем взяти в липні 2014 року. Це було порожнє місто. Його не взяли. Я думаю, хтось знає, чому цього не зробили.

– Ви вважаєте, що тодішній владі це виявилося вигідно?

– Коли я 2 серпня виїжджав із Луганська до Харкова, я думав, що у нас війна в країні. Я приїхав до Харкова, а там світло, вода і дискотеки.

– Тобто Луганськ і Донецьк кинули?

– Тоді можна було вирішити силовим шляхом.

– Як ви вважаєте, зараз потрібно говорити тільки з Росією чи і з підконтрольними їй режимами?

– Ми повинні узгоджувати наші дії з ОБСЄ і діяти згідно з документацією. Припустимо, Росія каже – “Домовтеся з ними і буде вам щастя”. Тоді потрібно зважити цей крок 150 разів, тому що цей крок багатьом у нас у суспільстві не подобається. У нас усі уникають прямих контактів з тією територією.

Припустимо, Росія каже – “Домовтеся з ними і буде вам щастя”. Тоді потрібно зважити цей крок 150 разів. У нас усі уникають прямих контактів з тією територією

– Всі думають, що ці люди повністю підконтрольні Росії і розмовляти треба з тим, хто їх контролює.

– А Росія каже, що вона ні до чого. Я побачив сьогодні на власні очі, як дорослі люди грають у політиків.

– Росія цього і добивається, щоб ми розмовляли, а вона стояла осторонь.

– Зараз ми повинні розмовляти з Росією.

– Але ви говорите про те, що, якщо Росія готова дати нам мир, але тільки якщо ми будемо говорити з терористами, то можна розглянути цю опцію.

– Якщо Росія так говорить, то ми повинні з європейськими партнерами обговорити наші подальші дії.

– Тобто теоретично з ними можна розмовляти, але через узгодження з міжнародними партнерами?

– Звичайно.

Читайте російською: Представитель Луганска в ТКГ Либстер: Мы можем пойти на прямые переговоры с Путиным

Юрий Смирнов

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status