Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

(Не)продаж Чорноморця, борги Бахматюка і Жеваго. Інтерв’ю голови Фонду гарантування – новини України, Економіка

[ad_1]

Костянтин Жеваго, Олег Бахматюк, Микола Лагун, Леонід Клімов – зовсім скоро про великий банкопад 2014-2016 років нагадуватимуть лише їхні прізвища і назви банків, які колись належали їм.

Від самих фінустанов вже в 2021 році не залишиться навіть юросіб – Фонд гарантування вкладів повністю ліквідує навіть найбільших “клієнтів”, говорить LIGA.net голова Фонду Світлана Рекрут.

Під її керівництвом ФГВФО входить у нову історію: наступного року Рекрут планує сконцентруватися на судах з екс-власниками банків-банкрутів, будуть судитися, зокрема, за кордоном. Перші на черзі – Лагун і Жеваго.

Як це буде виглядати, що загрожує угоді про продаж стадіону Чорноморець і чому Укрпошта-банк – це небезпечно?

Про це – у великому інтерв’ю Світлани Рекрут для LIGA.net.

“Наступний рік присвятимо боротьбі з екс-акціонерами. Зокрема за кордоном”

– Продажі Фонду впали через карантин?

– У перший тиждень карантину ми призупинили продаж нових лотів, щоб подивитися, як поведе себе ринок. На щастя, сервіс Prozorro працював у штатному режимі, покупці залишилися, оскільки наші інвестори планують свої покупки заздалегідь. З іншого боку, ми бачимо, що активність із нерухомості дещо знизилася: до карантину у нас було до 6-7 учасників на найбільш ліквідні об’єкти в межах одних торгів, зараз – до 3-5.

Я це пов’язую з коронакризою: невизначеність із приводу подальших перспектив погано позначається на покупках.

– У державному бюджеті, який був переглянутий через коронакризу, є стаття про 2 млрд грн для Фонду підтримки підприємництва, джерело коштів – дострокове погашення частини боргу перед Мінфіном. Коли ви дізналися про те, що вам доведеться позапланово проспонсорувати бюджет на 2 мільярди?

– Ще в грудні минулого року. Ми домовилися з Мінфіном, що в 2020-му ініціюємо дострокове погашення векселів на 2 млрд грн. Дострокове – тому що план платежів передбачає найближчу виплату в 2021-му. Думаю, якщо все буде гаразд і ніяких потрясінь у банківській системі не трапиться, цього року ми перерахуємо до бюджету ще кілька мільярдів.

– Ваш борг перед Мінфіном – 45 млрд грн, ще більше 60 млрд грн – відсотки. У попередніх переговорах із МВФ реструктуризація була одним із структурних маяків. Про що домовляєтеся зараз?

– У цьому меморандумі з МВФ це теж є. Сама реструктуризація – це горизонт наступного року. Зараз будемо працювати над форматом. Згідно з меморандумом, до кінця липня 2020-го повинен бути готовий план. Нам із цим технічно допомагає ЄБРР, в кінці минулого року відібрана група західних радників: Lazard, Aequo, Freshfields, KPMG.

– Який формат ви бачите оптимальним для себе?

– Ми за м’яку реструктуризацію і не говоримо про повне списання. Важливо: повинні бути зрозумілі чіткі джерела погашення. Основним джерелом ми бачимо кошти, отримані від відшкодування збитків власниками та пов’язаними особами.

– Наступного року майже всі великі банки будуть ліквідовані, продажі припиняться. Де ви будете брати гроші, якщо прогресу з боргами екс-власників банків-банкрутів, як і раніше, не буде?

– Наступний рік ми плануємо присвятити боротьбі з пов’язаними особами. Бачу два напрямки: Україна та іноземні юрисдикції. В Україні ми вже давно активно судимося. Майже із 40 банків подані позови проти пов’язаних осіб на суму близько 100 млрд грн. Розслідується ще більше 5500 кримінальних проваджень на 400 млрд грн можливого збитку. Реальні грошові потоки від цієї активності мізерні – всього трохи більше 100 млн грн. Це довгі і часто безперспективні процеси. Але це не означає, що цю роботу не треба вести.

Друге: цього року розпочали боротьбу в іноземних юрисдикціях. Щодо двох банків (Дельта Банк і Фінанси та Кредит) вже відомі компанії, які цим будуть займатися. Ще щодо двох банків (Імексбанк і Національні інвестиції) конкурси закінчаться протягом місяця.

– За кордон будете йти тільки за великими боржниками?

– Є ідея об’єднувати невеликі кейси в пули і йти одним проектом за декількома банками.

– Чи може Фонд гарантування від імені банку Фінанси і Кредит звернутися з позовом до Високого суду Лондона до Костянтина Жеваго, як зробив ПриватБанк до Ігоря Коломойського?

– Може. Сподіваємося, вже наступного року побачити перші результати у вигляді арештів активів наших найбільших боржників.

– Хто ваш партнер із ФіК?

– На відкритому конкурсі відібрана британська компанія Geteley Plc, яка спеціалізується на таких проектах багато років і має відмінну репутацію. Під їхнім контролем проходитимуть судові процеси, пошук активів (asset tracing), арешт і найголовніше – повернення коштів до України.

“У Фонду немає можливості заходити в мирову з Бахматюком”

– Банківський закон 2571 підсилить ваші позиції у судах з екс-власниками банків?

– Насамперед він ставить крапки над “і” в історії з банками-зомбі.

– Коли Фонд поверне контроль над найвідомішими “зомбі” – Златобанком і Укрінбанком?

– Це питання імплементації норм нового закону. За законом контроль над банками повинен бути повернений Фонду. Крапка. Тож запрошуємо всіх екс-власників приходити і повертати “ключі від банків” разом із правовстановлюючими документами, кредитними справами, документами на нерухомість і даними бухгалтерського обліку, які б чітко відображали всі рухи щодо активів за період “самоврядування”, адже нам доведеться так чи інакше їх повернути.

– Звучить так, що вам знову світять суди.

– Швидше за все.

– Норма про мирову з екс-власниками банків-банкрутів спочатку була в банківському законі, але потім її прибрали. Чому?

– З проекту пішло все, що не було в prior action.

– Тепер вам потрібен окремий закон?

– Загальні норми про можливість добровільного врегулювання будуть повернуті до наступного блоку змін у Закон про Фонд, у рамках Меморандуму з МВФ. Але останнім часом все частіше обговорюється необхідність окремого короткого закону, який би врегулював ситуацію з банками, що стали неплатоспроможними під час кризи 2014-2016 років. Ми працюємо над проектами спільно з НБУ і розраховуємо найближчим часом закінчити драфт. Ідея в тому, щоб дати всім екс-акціонерам юридичну конструкцію для добровільного врегулювання своїх боргів перед державою.

– Коли цей проект може потрапити до Ради?

– Сподіваюся, восени.

– Коли у вас був останній контакт з Олегом Бахматюком з приводу мирової, яку він пропонує?

– Бахматюк нещодавно вийшов в інформпростір з одностороннім меморандумом і направив листи до нас, НБУ та Офісу президента. Позиція Фонду, яку ми описали у відповідь: ми однозначно за “інститут” мирного врегулювання, однак на даний момент у нас немає юридичної можливості вирішити таким чином питання ні з Бахматюком, ні з ким-небудь іншим. Ми готові повернутися до переговорів відразу ж після прийняття закону і зрозумілої юридичної та економічної конструкції. Сподіваюся, це станеться найближчим часом.

– Тобто зараз компроміси з екс-власниками банків-банкрутів неможливі – тому що до вас потім прийде прокуратура з претензіями про “збитки держави”?

– Ви абсолютно праві. Завжди в разі мирових, мова буде йти про списання та/або реструктуризацію частини боргу. І завжди знайдуться кредитори або інші учасники процесу, які оскаржать у суді сам факт по суті або за формою. Якщо реструктуризацію підписати в рамках чинного законодавства, цей документ провалиться на першій же інстанції.

“Угода з продажу Чорноморця під загрозою зриву”

– Як проходили торги одеського стадіону Чорноморець? Була конкуренція?

– У торгах брала участь лише одна компанія, яка і перемогла. Перед цим ми отримали чотири цінових заявки від потенційних покупців. Але реально на торги прийшов тільки один. Нагадаю, що це була вже 21 спроба продати стадіон. Але і вона тепер опинилася під загрозою – в четвер вийшла судова ухвала про арешт цього активу.

– Що за арешт? Від кого?

– Причина арешту поки невідома, все сталося тільки в четвер.

– Як це вплине на угоду щодо Чорноморця?

– Є два варіанти. Перший: покупець відмовиться від угоди, ми повернемо йому гроші і залишимося зі стадіоном. З огляду на те, що п’ятирічний термін ліквідації Імексбанку добігає кінця, згідно з новим банківським законом, об’єкт перейде безпосередньо під управління Фонду. Другий – покупці не будуть відмовлятися. Але треба спочатку зрозуміти причину арешту.

– При першому варіанті на балансі Фонду гарантування з’явиться стадіон?

– Так.

– Що ви будете з ним робити?

– В такому разі нам доведеться зайнятися створенням своєї футбольної команди. Жарт, звичайно. Але нам доведеться подумати над тим, як підтримати інвестиційну привабливість стадіону і зберегти матеріально-технічну базу.

– Якщо говорити про ціну, в Україні стадіони на морському узбережжі коштують лише $7 млн?

– Ми однозначно прагнули отримати більше. Але очевидно, це і є ринкова ціна, якщо попередні 20 спроб пройшли безуспішно. Торгувати починали зі 100% балансової вартості. На жаль, покупців не було. За цією ціною знайшлися.

– Чим ви пояснюєте відсутність інтересу до цього активу?

– Стадіон – це складний з точки зору бізнесу об’єкт. Це не просто офісний центр, який здав в оренду і отримуєш дохід. Треба чітко розуміти, що з ним робити. По-друге, сама чаша стадіону – дуже дорога в обслуговуванні. По-третє, це Одеса. Специфічний, скажімо так, регіон з точки зору бізнесу.

– Це правда, що частина об’єктів нерухомості, що були продані разом зі стадіоном, фактично контролюють люди, пов’язані з екс-власником Імексбанку і ФК “Чорноморець” Леонідом Клімовим?

– Я не можу так стверджувати. Стадіон знаходиться в оренді і управлінні компанії ФФУ Івент Федерації футболу України. Вона має право суборенди. Ми не можемо знати, чи беруть участь там структури пана Клімова. Під час перебування стадіону в управлінні Фонду нам було важливо, щоб стадіон залишився стадіоном. Поле поросло бур’янами, чаша не зруйнувалася, на арені регулярно проходили матчі, її відвідували глядачі. Це було принципово важливим для збереження інвестиційної привабливості об’єкта, інакше це була б купа бетону. Вважаю, що цієї мети ми досягли.

– Хто керуватиме стадіоном після продажу: відразу новий власник або ще якийсь час орендарі?

– Договір продажу передбачав, що оренда закінчується в момент угоди. Продовження співпраці поточних орендарів вже з новим партнером – це буде залежати від стратегії нового власника.

– Чи може новий власник, умовно кажучи, знести стадіон і побудувати там готель із видом на море?

– Земля, на якій побудований стадіон, має своє цільове призначення. На ній має бути стадіон. Все інше – питання до міста, до місцевої влади і громади. Думаю, змінити цільове призначення землі – вкрай складне завдання. Вважаю, найприродніший сценарій – зберегти стадіон і намагатися заробляти з його допомогою.

– Рік тому відповідаючи на питання LIGA.net про Чорноморець ви сказали, що хочете побачити покупцем цього активу іноземного інституційного інвестора. Маловідома американська компанія Allrise Capital – це такий покупець?

– Зрозуміло, що це не Goldman Sach’s. Наскільки мені відомо, це бутікова інвестиційна компанія. Я бачила CEO лише раз на інвестиційному форумі NPLs, він там був учасником.

– Вас не бентежить, що у каліфорнійської компанії весь топ-менеджмент – це люди з “пострадянськими” прізвищами? У них є інші інтереси в Україні?

– Мені про це нічого не відомо.

– Ви вивчали їхні портфоліо, чим вони взагалі займаються в інших країнах?

– За законом у нас немає мандата проводити такі дослідження. Закон зобов’язує нас продавати активи, забезпечити грошовий потік для розрахунків із кредиторами, з єдиним обмеженням: покупцем не може бути сам позичальник або поручитель.

– Ви вже отримали гроші?

– Гроші до нас зайшли, але закрити операцію ми не можемо через судовий арешт, про який я сказала вище.

“Залишилося продати чотири будівлі в центрі Києва”

– Інший ваш супер-актив – велика будівля Надра банку в центрі Києва (один із корпусів головного офісу Надри зараз займає Фонд гарантування, інша частина – безуспішно продається з 2019 року. – Ред.), яка також довго не продається. Чи є в ньому підводні камені, пов’язані з екс-власником банку Дмитром Фірташем?

– Ні, це абсолютно ринкова історія. Будівля потребує капітального ремонту. Очевидно, ціна близько 130 млн грн – не сходиться з тим, що готовий запропонувати ринок зараз. Цей актив знаходиться у заставі НБУ – йому потрібно визначити, чи тримати ціну далі, або знижувати і знайти все-таки покупця.

– Хто весь цей час експлуатував будівлю?

– Тимчасова адміністрація, потім команда ліквідатора банку Надра.

– Які ще гарні об’єкти нерухомості залишилися непроданими, крім офісу Надра?

– Будівля ВТБ на бульварі Шевченка, офіс Родовід банку на Поштовій площі, будівля центрального офісу Дельта Банку – на бульварі Дружби Народів.

– Коли вони будуть продані?

– Якби не коронакриза, нам було б набагато легше, але тепер ринок падає, думаю, ми будемо аналізувати, де можна почекати з продажем, щоб отримати кращу ціну.

“Ощадбанк стане учасником Фонду цього року”

– Чому входження Ощадбанку до Фонду гарантування знову відклали?

– Його відклали з 1 липня до 1 жовтня – всього на 3 місяці. Ощадбанку для цього потрібно зробити дуже велику домашню роботу для вступу до ФГВ, в цьому сенсі коронакриза внесла великі корективи. Але в цілому, ми рухаємося за планом, хоч і з запізненням.

– Ви вже розумієте, скільки Ощад заплатить вам вступного внеску?

– Поточне законодавство говорить про 1% від статутного капіталу – для Ощаду це дуже великі гроші. Я не бачу сенсу в тому, щоб банк платив нам величезний внесок ціною додаткових вливань з боку держави, які в результаті ми повернемо знову-таки державі як погашення нашого боргу перед Мінфіном. Тому, процес погодження розрахунків та техніки їхнього виконання зараз обговорюються. Зокрема і з урахуванням нової “короновірусної” реальності. Не виключаю, що можуть знадобитися законодавчі коригування.

– Заміна липня на жовтень – це вже точно?

– Думаю, це точно відбудеться цього року.

“Закон про Укрпошту створює ризик “сірої зони”

– Фонд гарантування був незадоволений законом про перетворення Укрпошти на банк – чому?

– Нас серйозно турбує відсутність у законопроекті ряду ключових моментів, які дозволяють забезпечити захист вкладникам і кредиторам. Тому ми звернулися з листом до самої Укрпошти, а також НБУ, ОП і Кабміну. Звертаю увагу, що сплата внесків – далеко не всі зобов’язання учасника системи гарантування. Якщо опустити абсолютно технічні речі, наприклад, вимоги до ведення реєстрів та баз даних, до яких той же Ощадбанк, будучи банком, готується не перший місяць, то фундаментальним залишається контроль за фінансовим станом і принципи виведення з ринку. У законопроекті зазначено, що Укрпошта виводиться з ринку за нашим законом. І більше нічого.

При цьому характер діяльності Укрпошти передбачає “підпорядкування” загальним нормам господарського права. Та ініціювання банкрутства, і саме його виконання – це скоріше Кодекс про Банкрутство, оскільки це не банк. Ось вам відразу правова колізія і, отже, ризик “сірої зони”. І це тільки одна з проблем. Питання на законодавчому рівні не доопрацьоване і вимагає більш системного підходу.

– Як вам сама ідея поштового банку в Україні?

– Ми не даємо оцінку доцільності Укрпошти як “квазі-банку”, хоча з точки зору фінансової інклюзії це може бути каналом із великим потенціалом.

– Ви спілкувалися з фінкомітетом Ради, чи є від них фідбек на ваші зауваження?

– Закон прийнятий у першому читанні. На хвилюючі запитання відповідей поки немає.

Читайте російською: (Не)продажа Черноморца, долги Бахматюка и Жеваго. Интервью главы Фонда гарантирования

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status