Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

Важлива розмова | Угода з Кабміном, Сорос і сюрприз в Укрнафті. Інтерв’ю з Коболєвим – новини України, Економіка

[ad_1]

Андрій Коболєв  – беззмінний глава НАК “Нафтогаз України”, найбільшої компанії країни, останні шість років. Цьому не заважають ні зміна влади в країні, ні конфлікти всередині компанії, ні складні відносини з численними стейкхолдерами Нафтогазу.

Секретів успіху він не розкриває. “У мене своя тактика. Я поборовся – я виграв”, – говорить Коболєв про продовження контракту на посаду CEO НАКу, який він підписав у березні.

У процесі інтерв’ю з  LIGA.net  він ретельно підбирає слова і більше нагадує політика, ніж промисловця, яким за ідеєю повинен бути глава великого промислового конгломерату, яким, за суттю, залишається Нафтогаз.

В інтерв’ю LIGA.net  Коболєв розповів, чому його знову призначили керувати Нафтогазом, коли компанія вийде на IPO, як Газпром збирається обійти американські санкції проти Північного потоку -2. Єдина тема-табу, де він фактично відмовився відповідати на питання, – взаємини з виконавчим директором Нафтогазу та своїм колишнім другом Юрієм Вітренком.

Про короновірус, тих, хто  заразилися, і Мрію

– Як пандемія COVID-19 позначилася на роботі Нафтогазу, серед співробітників компанії є випадки зараження?

– У нас був інцидент, коли три співробітника Нафтогазу погано себе почували. Згідно із введеними в компанії правилами вони не були допущені в офіс. Потім виявилося, що вони перехворіли на коронавірус. Слава Богу, вони успішно вилікувалися і нікого не заразили.

– Нафтогаз привіз чотири літаки з гуманітарною допомогою. Скільки група вже виділила на боротьбу з COVID-19?

– Більше 500 млн грн. Ми закуповували необхідні засоби в кілька етапів. Перший етап – це кінець лютого, коли в Україні все тільки починалося. Тоді ми створили запаси для наших співробітників – маски, окуляри й антисептики. Крім того, компанії Групи забезпечили масками, респіраторами, рукавичками і дезінфекторами міста і села, на територіях яких ми проводимо видобуток.

Друга хвиля – це літаки, два рейси “Антея”, рейс “Мрії” і додатковий рейс, організований нашими китайськими партнерами. Ми тоді замовили велику партію: захисні костюми, рентгени, монітори пацієнта, УЗД і респіратори. Устаткування та засоби захисту передали в 121 українську лікарню згідно зі списком МОЗ і найближчим часом їх доставлять ще в 154 медустанови.

Зараз, на прохання Міністерства освіти, ми готуємо допомогу в рамках підготовки ЗНО. Але разом із проханнями про допомогу ми отримали запит правоохоронців про необхідність відзвітувати – що ми купували та за якими цінами.

– Тобто, вплив COVID-19 був мінімальним?

– Не зовсім. По-перше, була введена дистанційна робота. Зараз багато співробітників Нафтогазу працюють з дому. Думаю, що в майбутньому буде краще, якщо частина з них продовжить працювати в такому ж режимі.

По-друге, через карантин у нас сталася зупинка деяких робіт. Наприклад, через коронавірус на якийсь час зупинився експорт сонячних батарей із Китаю для двох наших споруджуваних СЕС.

Але найбільшого впливу коронавірус завдав  глобальній економіці – він обвалив ринок газу. Це найбільший фактор, який на нас вплинув. Якщо дивитися глобально: світове споживання енергоресурсів скоротилося в обсязі, порівнянному з річним споживанням Індії, третього за розміром споживача енергії у світі. Звичайно, це позначилося і на світових енергокомпаніях, і на нас.

– І весь час карантину ви сидите в Україні?

– Не сиджу, а перебуваю (сміється).

Важлива розмова | Угода з Кабміном, Сорос і сюрприз в Укрнафті. Інтерв'ю з  Коболєвим

Андрій Коболєв (фото: прес-служба Нафтогазу)

Про секрети свого контракту, переговори зі Шмигалем і нові-старі завдання

– Ви вже шість років керуєте Нафтогазом. У чому секрет? У 2014 році в НАК ви прийшли за квотою партії  Народний фронт Арсенія Яценюка. Це був компроміс між  Ігорем Єремеєвим, Миколою Мартиненком та Яценюком. Що на цей раз сталося, що з вами продовжили контракт ще на чотири роки без конкурсу?

– Почну з вашого твердження. Мені воно здається некоректним. У той момент, коли мене призначали в березні 2014 року, мене запросили в Кабмін, де обговорювалася моя кандидатура. Наскільки я знаю, до мене обговорювалися кандидатури ще кількох людей.

Тоді не було постанови Кабміну №777, що регулює проведення конкурсів. Та й у принципі від неї поки не так багато сенсу, так як сам конкурс не гарантує якісний результат. Конкурс – це всього лише процес. Якщо на вході в нього ви дасте неправильні вхідні, то на виході буде неправильний результат.

Але в рамках тих розмов, які були в 2014 році, Яценюк прийняв рішення, що я – найбільш вдалий кандидат серед інших. Саме з Яценюком я обговорював умови мого призначення. З його думкою тоді погодилися інші члени Кабінету міністрів.

– Чому він тоді так вирішив?

– Думаю, що йому тоді треба було займатися Газпромом, а я краще за всіх серед кандидатів тоді розумів, що до чого. Все просто.

– В одному з інтерв’ю ви говорили, що вас тоді рекомендував Андрій Пивоварський. Він на той момент ще був топ-менеджером WOG чи вже міністром?

– Так і є. Він тоді ще не був у складі Кабміну. Але це йому тоді не заважало дати мені рекомендацію.

– У чому секрет вашого нового призначення?

– У мене була дискусія із прем’єром, як я бачу майбутнє Нафтогазу. Потім із Кабміном. Наша наглядова рада дозволила мені вести переговори з акціонером безпосередньо. Я дотримувався  їх рекомендацій. До цього часу так і не вирішено протиріччя, при якому, згідно із Законом, главу правління призначає Наглядова рада, а згідно зі Статутом – Кабінет Міністрів.

Я позначив своє бачення, ми обговорили контракт. Через якийсь час мені повідомили, що з усіх варіантів продовження мого контракту – найбільш прагматичний варіант.

Посада глави Нафтогазу – дуже затребуване місце. Я її отримав чесно і законними методами. У мене своя тактика (посміхається). Я поборовся – я виграв.

– Це був ще Кабмін Гончарука чи вже Шмигаля

– Це був Кабмін Шмигаля.

– Правда, що ви конкурували за посаду глави Нафтогазу з Юрієм Вітренком?

– Я не знаю списку учасників конкурсу, тому мені здається, це питання потрібно задавати Юрію.

Посада глави Нафтогазу – дуже затребуване місце. У мене своя тактика. Я поборовся – я виграв

– Які завдання перед вами поставив Кабмін, які у вас цілі на наступні чотири роки?

– Переді мною стоять чотири важливі параметри, за якими буде оцінюватися моя ефективність.

Перший параметр – це чисті трансфери, різниця між тим, що Нафтогаз віддає у бюджет, і що бюджет віддає Нафтогазу. Ця дельта, звичайно ж, стане меншою в цьому році через виокремлення ГТС і кризу, але це важливий фактор оцінки моєї діяльності.

Другий елемент – енергонезалежність, зростання видобутку газу і зниження споживання. Держава хоче, щоб Нафтогаз був інструментом енергоефективності – Україна повинна позбутися залежності від імпорту газу.

Третій момент – зростання доведених запасів газу.

Четвертий, не менш важливий, підготовка до виходу на IPO.

Ці цілі стали основою мого контракту.

– Правда, що, за умовами вашого контракту, через чотири роки ви зможете претендувати на премію за перемогу над Газпромом у Стокгольмському арбітражі?

– Не готовий це коментувати.

– Чи можна поставити крапку в історії із премією за перемогу над Газпромом? Зупинка виплат другої частини премії – це фінал чи історію ще не завершено?

– Це було рішення наглядової ради. Не думаю, що я можу його коментувати. Але так, друга частина премії так і не була виплачена.

Про IPO, Сороса і трансформацію Нафтогазу

– Ви сказали, що вихід на IPO – одне з головних завдань. Коли це може статися?

– Мені потрібно підготувати компанію до IPO до завершення свого контракту. Думаю, що це реально зробити через три роки, якщо між Нафтогазом і Кабміном буде грамотне співробітництво.

– На IPO піде вся група чи Укргазвидобування буде виставлятися окремо?

– Виставляти будемо всю групу – або на фондовій біржі Лондона, або Нью-Йорка. За нашими підрахунками, Нафтогаз буде коштувати дорожче, якщо продавати одним цілим, а не шматочками.

– Кажуть,  Джордж Сорос цікавився Укргазвидобуванням. Ви обговорювали з ним можливість зайти в Укргазвидобування?

Із Соросом ми бачилися як у США, так і в Україні. В Україну в останній раз він приїжджав у 2016 році. Але ми ніколи не обговорювали вкладення грошей у нашу галузь.

Як ви думаєте, скільки Сорос пожертвував на благодійність? Десятки мільярдів доларів. Навряд чи людина, яка пожертвувала десятки мільярдів, захоче вкладати свої гроші в українську енергетику.

– Чи плануєте залучати “якірних інвесторів” – ЄБРР, наприклад?

– Подібні дискусії ми ведемо з різними “якорями”. І так, ми сподіваємося, що у нас це вийде. Це цікаво не тільки для Нафтогазу, а й для держави. Наявність “якірних” інвесторів знижує ризик корпоративного рейдерства.

– Скільки Нафтогаз може коштувати?

– Цифру я назвати не можу, але можу сказати, що Нафтогаз стане найдорожчою державною компанією в Україні.

Важлива розмова | Угода з Кабміном, Сорос і сюрприз в Укрнафті. Інтерв'ю з  Коболєвим

Андрій Коболєв (Фото: Сергій Чириков/ЕРА)

– Нафтогаз переживає другу хвилю трансформації: замість газового дивізіону створено два нових підрозділи – “розвідка та видобуток” плюс “комерція”. Чому минула трансформація не спрацювала?

– У нас немає старої моделі трансформації або нової. Ми знаходимося в постійному процесі трансформації ще з 2014 року. Ми – живий і зростаючий організм. Процеси, що зараз відбуваються, – це не нова хвиля, це продовження старої, яка почалася з 2014 року.

Коли я прийшов у Нафтогаз, у мене була мета: зробити компанію прозорою, ефективною і вигідною для держави.

– Чим Нафтогаз 2014 року принципово відрізняється від Нафтогазу 2020-го? Що змінилося в підходах принципу роботи держкомпанії? Деякі топ-менеджери НАКу, зокрема, й колишні, кажуть, що група занадто забюрократизована і досі нагадує “Міністерство нафти і газу”.

– З одного боку, з того часу багато що змінилося в Нафтогазі, але з іншого – його все ще не можна порівнювати із західними компаніями.

Я прийняв Нафтогаз фактично у стані банкрутства, з купою токсичних проблем, корупційних історій і з незрозумілою перспективою. Багато кандидатів, з якими Кабмін обговорював у 2014 році посаду глави, говорили: хлопці, пацієнт швидше мертвий, ніж живий.

Коли я прийшов, ситуація змінилася. Відбулася корпоративна реформа, змінилася система перевірки, ми почали проходити внутрішні аудити за європейськими стандартами. Але ми, на жаль, не супермени, – для повного оновлення потрібні не тільки наші зусилля, але й зусилля акціонера та зміни зовнішнього середовища. Багато зараз все ще хочуть взаємодіяти за принципом “повирішувати”, але ми так не працюємо.

– Політична незалежність Нафтогазу й інших держкомпаній – важливе питання при спілкуванні українського уряду з МВФ та іншими донорами. Як обговорення зі Шмигалем умов вашого контракту корелюється з курсом на політичну незалежність НАКу?

– Я не бачу від МВФ і ЄБРР будь-яких негативних коментарів на цей рахунок. І я не бачу в цьому жодних протиріч із принципом політичної незалежності Нафтогазу, в тому сенсі, в якому цей принцип адвокатується зазначеними вами організаціями.

Якщо чесно, я б хотів, щоб цей процес був менш політизованим і обертався на рівні наглядової ради. Але в моєму розумінні, з 2017 року всі донори змирилися, що в України – своє трактування корпоративного управління.

Багато кандидатів, з якими Кабмін обговорював у 2014 році посаду глави, говорили: хлопці, пацієнт швидше мертвий, ніж живий

– Нафтогаз декларував бажання побудувати сонячну електростанцію. Ви ще не почали проект?

– Ми вже будуємо дві станції в Андріївці Харківської області та в селі Чуднів Житомирської області. Перша буде здана найближчим часом. Потужність поки сказати не готовий, можливо, ми її будемо переглядати.

– Вам не заважає історія із “зеленим” тарифом?

– Вона всім заважає. Але рано чи пізно ця історія буде вирішена. Власне, ми розуміли, що потрапляємо під іншу тарифну категорію. Тариф вам сказати не можу, але розраховуємо, що наш проект окупиться десь протягом семи років.

– У березні АМКУ відкрив справу про концентрацію Нафтогазом шести ТЕЦ. Комітет ще не дав дозвіл на купівлю? З урахуванням тих двох ТЕЦ, які ви взяли цієї зими в управління…

– (перебиває) Ми не взяли, нам передали. Акціонер попросив нас показати, чи зможемо ми з ними впоратися. Ми не могли відмовити.

Ми зрозуміли, що здатні ефективно управляти ТЕЦ, і запропонували Фонду держмайна передати нам ці шість теплоелектростанцій в управління. Ми не наполягаємо на тому, щоб нам їх віддавали, ми наполягаємо, щоб вони розраховувалися з нами на 100%, чого не відбувається.

АМКУ надіслав нам листа з дуже дивним формулюванням. Ми були здивовані, але ми до цього по-іншому ставимося. Ми вважаємо, що це не є “ні”.

Про газову стратегію, Газпром та Андрія Фаворова

– Нещодавно кілька десятків народних депутатів, включно з  Юрієм Бойком, Юлією Тимошенко і Сергієм Льовочкіним звернулися до Конституційного суду з вимогою  скасувати анбандлінг Нафтогазу. Що на практиці може означати, якщо вони виграють?

– Після цього, швидше за все, Секретаріат енергетичного співтовариства скаже нам, що ми не виконали своїх зобов’язань, і забере у Оператора ГТС сертифікацію. Потім ми отримаємо лист від Газпрому з вимогою або переглянути, або розірвати транзитний договір.

Із Газпромом ми працює за принципом “качай або плати”. На сьогодні він не використовує близько половини заброньованих потужностей нашої ГТС. Тобто, в їх сприйнятті, вони переплачують, і негативний для нас сценарій був би для Газпрому дуже позитивним.

Бенефіціаром цього процесу з великою ймовірністю міг би виявитися саме Газпром.

– Газпром зараз так само поводиться й відносно інших країн? У нього сильно просіло постачання газу, було б логічно, якби він спробував переглянути свої контракти і з іншими.

– Ми не знаємо про подібні спроби щодо транспортних операторів. Але подібні дискусії вже є. Дуже складна розмова зараз йде із Польщею і Туреччиною.

Важлива розмова | Угода з Кабміном, Сорос і сюрприз в Укрнафті. Інтерв'ю з  Коболєвим

Андрій Коболєв (Фото: Stephanie Lecocq/ЕРА)

– З появою в Нафтогазі Отто Вандерленда в НАК почалися кадрові чистки – з компанії  пішов Андрій Фаворов і  піде Юрій Вітренко. Як він прийшов у Нафтогаз? Наскільки я знаю, він розробляв для Нафтогазу попередню стратегію трансформації, коли працював у McKinsey, а його команда створила стратегію для видобутку газу, що увійшла у програму 20/20.

– З Отто ми знайомі десь із 2016 року. У Нафтогаз він прийшов на моє запрошення. Він був частиною команди McKinsey, з якою ми працювали за різними напрямками.

– Складно назвати програму 20/20 вдалою, так як вона практично не реалізувалася. Стратегія теж змінилася.

– Стратегія 20/20 – це план, в якому було закладено багато припущень. Одним із припущень була ціна газу. І той факт, що Нафтогаз вчасно зрозумів, що за будь-яку ціну домагатися зростання видобутку – це неправильно, а правильно – бути більш песимістичним, і наше коригування виявилося правильним.

Друга передумова невиконання програми – це небажання держави кооперуватися. Вона не тільки нам не допомагала, держава, навпаки, заважала нам. І це одна з найбільших проблем, які потрібно вирішити.

– Можете навести приклад?

– У нас у березні 2018 року намагалися відкликати ліцензії на основні родовища. Підставою був той факт, що Нафтогаз не встиг зробити переоцінку впливу на навколишнє середовище за новою процедурою. Ми за старою зробили, потім процедуру оцінки поміняли, і ми її не встигли пройти. І таких прецедентів було багато.

Більш того, деякі ліцензії на родовища у нас забрали. Забрали тому, що ми в них не інвестували, хоча ми не могли цього зробити без затвердженого фінансового плану. А Кабмін нам фінансовий план не затверджував.

Стратегії повинні бути гнучкими і змінюватися, виходячи із ситуацій на ринку, виграшів і поразок.

Не можна дивитися на світ через рожеві окуляри, потрібно виходити з більш песимістичного сценарію

– Нафтогаз буде переглядати свою газову стратегію через коронакризу?

– Так. Ми повинні відкоригувати наші дії через кризу і зрозуміти, що це дасть у довгостроковій перспективі. Якщо ситуація з такими низькими цінами триватиме наступні п’ять років, то весь європейський ринок газу кардинально зміниться.

Ми коригуємо стратегію регулярно. Я вважаю, якщо організація склала план на наступні три роки і йде за ним не дивлячись ні на що – це велика проблема.

Те, що Фаворов пояснював у Нафтогазі ще півтора роки тому. Він говорив, що не можна дивитися на світ через рожеві окуляри, потрібно виходити з більш песимістичного сценарію. Тоді це сприймалося негативно.

Але зараз усі вже розуміють, що він мав рацію. І це не тільки в Нафтогазі, це і в інших компаніях. Він правильно передбачив, що нам потрібно орієнтуватися на ціни на ринку і міняти підходи, виходячи із доцільності.

– Чого може торкнутися ваше коригування: інвестицій у видобуток, модернізації, розширення групи?

– Це торкнеться всього. Будь-які капітальні проекти, що були вигідні два роки тому, на сьогодні є тягарем, за яке доведеться платити. Це якщо виходити з прогнозної ціни на наступні п’ять років.

Ми краще зфокусуємося на пошуці інших великих і перспективних для буріння родовищ. Якщо нам підпишуть УРП [угоду про розподіл продукції], це займе три роки. Ми не будемо вкладати в зростання видобутку, де це економічно недоцільно.

Важлива розмова | Угода з Кабміном, Сорос і сюрприз в Укрнафті. Інтерв'ю з  Коболєвим

Андрій Коболєв (Фото: прес-служба Нафтогазу)

– Ви сказали, що підхід Фаворова був правильним. Представлена ​​ним програма “Тризуб” продовжиться?

– Два із трьох напрямків цієї програми ми вже реалізуємо. Буриться надглибока свердловина на Шебелинському родовищі, і ми працюємо з піщаниками.

Що стосується офшорних родовищ – проект “Дельфін” – нам потрібне розуміння від держави, що ми далі робимо. Ми запропонували відкласти всі конкурси і не витрачати час. Ми вважаємо, що цього нічого не дасть: ми тільки втратимо два роки й отримаємо суди. Ніхто із західних і серйозних інвесторів туди поки не прийде.

Ми пропонуємо дати можливість Нафтогазу зайти в цей проект і зробити сейсміку. І на підставі сейсміки спільно проводити конкурс із залучення інвесторів.

– Нафтогаз візьме на себе витрати на сейсміку, а інвестор прийде на розвідану ділянку?

– Так, ми за це отримаємо свою частку в проекті. Тобто, наші вкладення будуть оцінені і конвертовані в частку, що окупить витрати.

Нафтогаз – державна компанія. Її можна використовувати як інструмент для зниження ризиків в офшорах. З нашою допомогою держава може показати реальному інвестору всю серйозність проекту.

Особливо на тлі виходу компанії Exxon із румунського проекту “Нептун”. Дуже складно конкурувати з Exxon, який пропонує родовища з уже пробуреними свердловинами. Ми знаходимося в високо конкурентному світі та з низькими цінами на газ.

– Але якщо виявиться, що там немає покладів, то ви втратите гроші.

– Це комерційний ризик, з яким стикаються всі. Ми вже робили там розвідку – Чорноморнафтогаз робив розвідку. У нас є досвід роботи в цьому басейні. І ситуація така, що навіть із сьогоднішньою ціною на газ там є сенс робити сейсміку.

Конфлікт з Юрієм Вітренко, газовий ринок і Лана Зеркаль

– До запуску газового ринку для населення залишилося менше місяця. Що ще залишилося зробити для старту?

– В першу чергу, потрібно зняти обмеження на право змінювати постачальника газу [НКРЕКП 10 липня спростила процедуру зміни газового постачальника для населення] і заборонити на один рік відключати споживачів від газу через низьку оплату при переході на нового постачальника.

Паралельно ми також пропонуємо розібратися зі старими боргами, які були накопичені через неефективне регулювання. Це стосується як населення, так і тепловиків. Ми вважаємо, що частину цих боргів можна погасити, решту потрібно списувати через Верховну Раду.

Далі: ми пропонуємо перейти з кубометрів на калорії, щоб відійти від розмов: якісний газ чи ні. І тоді споживачі будуть розуміти, за що вони платять гроші.

І останнє: зафіксувати субсидію в грошовій формі і покрити нею всіх споживачів, які  цієї допомоги потребують. І все – запрацює ринок газу, після чого перед споживачами вишикується черга із постачальників. Але це якщо все зробити правильно.

– Що раніше заважало це зробити? Чому газова реформа триває майже п’ять років?

– Для кількох попередніх Кабінетів міністрів запуск ринку газу був токсичним. Думаю, навіть сьогодні влада побоюється ударів від критиків, які намагаються скасувати той же анбандлінг і вважають неможливим вільний ринок газу.

Я дуже сподіваюся, що цей Кабмін зможе його конвертувати зі “зради” в “перемогу”. Для цього є все: готовність компаній і бажання українців позбутися “газового рабства”.

– Як ця реформа позначиться на цінах?

– Зараз ідеальний час для запуску газового ринку – ціни на газ низькі. Якщо правильно запустити ринок, то на нього прийде багато гравців – і це буде “перемога”, так як за рахунок конкуренції стане кращою ціна та якість послуг.

– Як Нафтогаз збирається відвойовувати споживача у того ж РГК?

– У нас буде багато додаткових послуг, буде ціна краще. Ми буде використовувати всі можливі маркетингові кроки. Як і всі інші – будемо конкурувати.

Я сподіваюся, що цей Кабмін зможе конвертувати газовий ринок зі “зради” в “перемогу”. Для цього є все: готовність компаній і бажання українців позбутися “газового рабства”

– Давайте змінимо тему. Ви з Юрієм Вітренком разом працюєте з 1998 року. Тепер, ви посварилися, і він іде з Нафтогазу. Що сталося?

– Не хочу вдаватися в деталі.

– Чи можна вважати ваші розбіжності з приводу трансформації, вашу конкуренцію та його позов проти Нафтогазу через премію причиною скорочення Вітренка?

– У кожного з нас є свої плюси і мінуси, але має бути баланс. Неважливо, як звуть цю людину, – вона має приносити якусь користь компанії, що сплачує йому зарплату.

І бувають ситуації, коли цінність цієї людини стає нижчою, ніж компанія на неї витрачає або через неї втрачає. Коли цей баланс зміщується в сторону мінуса – я як керівник зобов’язаний, незважаючи на свої особисті преференції, вирішити, що з цією людиною робити далі.

Тут питання не в особистісних стосунках – це не важливо. Важливо, щоб людина приносила користь компанії, в якій вона працює.

– Юрій Вітренко говорив, що ви нав’язували йому узгодження внутрішніх рішень у Нафтогазі з директором із безпеки Костянтином Пожидаєвим. Він колишній міліціонер часів Януковича й екс-радник міністра а Арсена Авакова. Чи була у вас із Вітренком подібна розмова?

– Не хочу це коментувати. Це не те питання, що заслуговує на мій час.

Важлива розмова | Угода з Кабміном, Сорос і сюрприз в Укрнафті. Інтерв'ю з  Коболєвим

Андрій Коболєв і Юрій Вітренко (Фото: Складні питання в енергетиці/Facebook)

– Поява в Нафтогазі  Лани Зеркаль у січні 2020 року – це підготовка її на місце Вітренка?

– Зеркаль вийшла на ринок праці для мене несподівано. Вона себе дуже сильно проявила як представник МЗС у декількох переговорах. В якийсь час вона навіть стала для нас основною точкою контакту з багатьох міжнародних питань.

Природно, втратити таку цінну людину було б дуже нерозумно. Тому я їй запропонував посаду радника. Це була головна причина появи Зеркаль у Нафтогазі. Вона дуже цінний співробітник.

У мене як керівника є постійне завдання, щоб представники топ-менеджменту мали якусь заміну.

Про конкурс в Укрнафті, мита Коломойського та Північний потік-2

– Що сталося з конкурсом на СЕО Укрнафти, чому його в останній момент зупинили і призначили Олега Геза повноцінним главою компанії? Наскільки я розумію, це була ініціатива міноритарних акціонерів, пов’язаних із Коломойським. Чому її підтримав Нафтогаз?

– Перше – конкурс в Укрнафті ще не завершено. Ми зараз розбираємося, що нам робити далі.

У мене були певні очікування від людини, яка нею (Укрнафтою – Ред.) займалася. Але те, що там сталося, для мене стало сюрпризом. І з цим сюрпризом я продовжую розбиратися.

Там була дуже цікава ситуація з кандидатами. Я знаю компанію Boyden і розумію, що вони робили, але не розумію, як з конкурсу ми на рівному місці пірнули в проблему.

Я не можу називати імена людей, які вийшли до фіналу, але без них це буде неповна інформація, і ви не зможете зрозуміти, як красивий західний конкурс перетворився в конфліктний процес. Більшого коментаря я поки давати не хочу.

– Конкурс зупинився завдяки голосу Ярослава Теклюка, який у наглядовій раді Укрнафти представляє інтереси Нафтогазу. Він погоджував це рішення з вами?

– Він не зобов’язаний цього робити і цього не робив. Але в Нафтогазі є механізм голосування залежних членів наглядової ради. Ми ним регулярно користуємося. І, наскільки я пам’ятаю, від 2014 року у нас не було прецедентів, коли залежні члени не виконували інструкцію Нафтогазу.

Куратор цієї юрособи приходить на правління і каже: пропоную зобов’язати нашого представника проголосувати таким чином. Я говорю зараз про залежних членів. Як правило, правління каже “так”, але бувають різні випадки.

Так ось тоді куратор Укрнафти цю інструкцію не виніс і, відповідно, залежні члени наглядової ради могли голосувати, як вважали за потрібне.

– Ви сказали, що у вас були певні очікування від людини, яка займалася Укрнафтою. Від НАКу цю компанію курирував Юрій Вітренко. Я правильно зрозумів, що ви незадоволені його роботою?

– Це ваша інтерпретація. Вибачте, але я обмежений у можливостях обговорювати Укрнафту більш детально.

– Чому Нафтогаз після зупинки конкурсу різко підтримав ідею Коломойського обкласти митом автогаз і дизельне паливо з Росії?

– Ми не різко підтримали цю ідею. Ми давно є учасниками цього діалогу, так як ми – учасник ринку нафтопродуктів.

Що стосується СПГ: ми вже давно говоримо, що на ринку СПГ у нас сильний перекіс оподаткування, через який він отримав необґрунтовану і неконкурентну перевагу. І цим користуються не українські компанії, а компанії, що везуть автогаз із Росії.

Ми вважаємо, що це потрібно в самий найближчий час виправити. Ось навіщо Україні дарувати комусь 100 євро на тонні? Це спотворює ринок і є несправедливим.

– Схожа історія із ситуацією навколо імпорту добрив. У кінцевому рахунку, мита лягають на плечі споживачів.

– У випадку з СПГ наш аналіз говорить про інше. Ми бачимо, що зараз на цьому ринку є дуже висока маржа. Частина цієї маржі, звичайно ж, ділиться зі споживачем, щоб стимулювати максимальний перехід на СПГ, але левова частка цієї маржі йде повз бюджету – або на офшори, або в Росію. Це інша ситуація, ніж на ринку добрив.

У мене були певні очікування від людини, яка займалася Укрнафтою. Але те, що там сталося, для мене стало сюрпризом. І з цим сюрпризом я продовжую розбиратися.

– Що на практиці означає розширення санкцій США проти Північного потоку-2? Санкції стосуються страхових і юридичних компаній. Як це може не дозволити відновити будівництво газопроводу?

– Щоб працювати в морській зоні країн Європейського Союзу, ви повинні мати страховку. Без неї ніякому судну не дозволять почати будівельні роботи.

У територіальних водах Балтійського моря знаходяться поховання різного озброєння, включно з хімічним. Це, власне, обтяжує і робить вкрай небезпечними будь-які будівельні роботи.

Наприклад, там не можна користуватися якорем, і є вимоги до судів, що можуть вести будівництво.

– Виходить, що перереєстрація судна-укладальника “Академік Черський” на непов’язану з Газпромом компанію нічого не дасть?

– Зараз Росія намагається зачепитися за ідею водню. Уже почалися розмови, що Північний потік-2 буде використовуватися для прокачування водню з Росії. Мовляв, це “зелений” проект.

Але це не в повній мірі відповідає дійсності, враховуючи технічні характеристики труб, що використовувалися для будівництва газопроводу. Зараз цим займається Лана Зеркаль.

Про “моніторинг щастя”, експерименти на керівництві і культурну революцію

– Правда, що в Нафтогазі буде введена система моніторингу кадрів? Це як  система моніторингу щастя у МХП?

– Ви, напевно, говорите про систему TMS, яку розробила американська компанія Cornerstone. Це не моніторинг щастя, це управління всім циклом перебування людини в групі Нафтогаз – від найму до звільнення. Ми до таких тонкощів, як оцінка рівня щастя, ще не дійшли (посміхається).

– Як це буде працювати?

– У нас є підрозділ, який займається персоналом, є підрозділи з оцінки ефективності роботи співробітників. Ця система дозволяє поєднати всі процеси воєдино й ефективно ними управляти. Ми таку систему давно хотіли і зараз підписали контракт.

– Скільки це буде коштувати?

– У цьому році це 1300 грн на людину. У наступному році – десь 500 грн. Цей проект на три-чотири роки. Поступово ця система охопить усіх співробітників Нафтогазу. Експериментувати ми будемо на керівництві і офісних співробітниках, а потім будемо спускатися нижче – на виробничі майданчики.

Взагалі в цьому році діджиталізація Нафтогазу набирає нових обертів. Повільно і важко у нас відбувається культурна революція. Ми впроваджуємо нові інформаційні системи, які дозволяють підвищувати якість управління компанією.

Цього року Нафтогаз запровадив систему ЕRP. Це велике досягнення, для цього нам потрібно було багато чого змінити: ставлення людей, підходи в управлінні і таке інше.

TMS – одна з кількох речей, які ми робимо паралельно разом із SAP та іншими інформаційними системами. Скоро буде впроваджуватися необхідна система для трейдингу.

Читайте матеріал російською: Важный разговор | Сделка с Кабмином, Сорос и сюрприз в Укрнафте. Интервью с CEO Нафтогаза Андреем Коболевым

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status