[ad_1]
Тріщини, зношені мережі, запах газу. Чому зношуються будинки й на що варто звернути увагу
У неділю, 21 червня, в Києві вибухнула частина 10-поверхового житлового будинку на Позняках. П’ятеро людей загинули, понад 50 – були евакуйовані й тимчасово втратили житло. Основною причиною в МНС називають вибух газу.
Подібні трагедії в Україні траплялися неодноразово. У 2015-му в Києві обвалився будинок біля метро Театральна, результат – дві жертви. З 2016-му в Чернігові обвалилася будівля гуртожитку, тоді семеро людей отримали травми. У 2018-му в центрі Львова обвалилася стіна триповерхового будинку. А в цьому році в Одесі впала стіна 4-поверхового житлового будинку.
Причин обвалення багато – тріщини, просідання фундаменту, вибух газу. Близько половини житлового фонду України потребує реконструкції, кажуть в Мінрегіоні. А це означає, що ризики повторення подібних інцидентів зберігаються.
LIGA.net з’ясувала, через що відбуваються аварії в будинках і як їх запобігти.
У написанні матеріалу нам допомагали директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко і архітектор Олег Гречух. Наводимо основні висновки з бесіди з експертами.
Купуючи житло, ми часто беремо кота в мішку. Знайти базу даних щодо будинку – рік побудови, проект, список поточних ремонтів, практично неможливо.
Закон не зобов’язує створювати таку базу, багато архівів втрачено, розібратися в деталях складно.
Гарантійний термін експлуатації хрущовок – 60 років. Але будь-який будинок може простояти сто років, якщо за ним правильно доглядати – міняти мережі (газові, теплові, електричні і каналізаційні), зміцнювати дах і сушити підвал.
Половина житлових будинків в Україні потребують програми оновлення. Але найчастіше обходяться косметичним ремонтом – їх підпирають тимчасовими опорами і стягують тріщини.
Головні ознаки руйнування будинку – тріщини в несучих стінах, мокрі плями на даху, грибок, забиті труби і запобіжники в електрощитах, які вибивають.
Тріщини в новобудовах – не привід для занепокоєння. Перші два роки відбувається усадка будинку, в результаті чого вони можуть з’явитися. Якщо тріщини не стали критичними, їх можна залатати. Але якщо через два роки тріщини розростаються, позбутися від них буде практично неможливо. Згодом в них може накопичитися волога, що зробить будинок непридатним для експлуатації.
Кабелі електромережі радянської будівлі не були призначені для сучасного користування. Як результат – в будинках великі навантаження і зношені електромережі. Через невисоку якість води суттєво звузилися діаметри труб, погіршилися можливості системи центрального опалення.
Вибухи газу – часта проблема в Україні. Справа в тому, що хрущовки, сталінки (житлові будинки з 50-х років) свого часу були масово газифіковані. Мали тільки холодну воду на вводі в квартиру, і газову колонку для її підігріву. В окремих випадках були “газові титани”, які і зараз примітивним способом гріють воду для опалення квартир.
Газова компанія зобов’язана наочно інформувати про запах газу, про необхідність перевіряти тягу в витяжних каналах, про приплив повітря ззовні для коректної роботи старої системи вентиляції.
Важливо звертати увагу на автоматику. У сучасних газових приладах при витіканні газу, його подача припиняється автоматично. Також є побутові газосигналізатори, які повинні бути встановлені в квартирах з побутовим газовим обладнанням.
При найменших підозрах на аварійність будинку, витік газу – звертайтеся до керуючого будинком або викликайте аварійну службу. З 2015 року діє Закон “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку”, він передбачає, що власники самостійно відповідають за те, що будуть робити в квартирі і будинку. Саме тому часто в аварійних ситуаціях важко знайти відповідального за стан будинку.
Нам не підходить московська модель – зносити хрущовки і знову будувати. Будь-який забудовник на місці 5-поверхового будинку захоче звести 25-поверховий. Як результат мікрорайон стане менш комфортним місцем для проживання, щільність населення зросте в п’ять разів, а це – додаткове навантаження на інженерну інфраструктуру.
Україні варто звернути увагу на німецьку модель реставрації. У Німеччині 70% “місцевих хрущовок” модернізовано – перероблено фасади, оновлено мережі, ліквідовано зайві перегородки, розширено площі квартир за рахунок балконів, в деяких випадках зменшено поверховість з п’яти до трьох. Це раціональний спосіб реставрації хрущовок, він не вимагає використання дорогої техніки і програм щодо розселення мешканців.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
[ad_2]
Source link
