[ad_1]
Західну Україну накрили наймасштабніші від 2008 року паводки. Зруйновано дороги і мости, є загиблі, кілька десятків сіл відрізано від цивілізації. Що відбувається в Карпатах, до чого тут вирубка лісів, чому Україна знову не готова і як зупинити стихію: розбір LIGA.net.
Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе
ЩО ТРАПИЛОСЯ. Через зливи – за дві доби за даними Укргідрометцентру випало більше двох місячних норм опадів – в Івано-Франківській і Чернівецькій областях почалися сильні паводки. Річки вийшли з берегів, все змітаючи на своєму шляху: мости, дамби і дороги. За оцінкою ДСНС, затоплено не менше 200 населених пунктів Закарпаття та Прикарпаття, до 29 сіл немає проїзду.
В одному з таких сіл застряг київський фотограф Юрій Кривенко, який приїхав попрацювати у “віддаленому режимі” в село Заріччя Івано-Франківської області. Виїхати – не може. “Їхали через моторошний шторм. Останню третину шляху вже майже пливли, півколеса в воді було. Дорогою бачили багато обвалів на трасі. Їдеш – і тонни глини з камінням поперек дороги. Ситуація не дуже, якщо чесно”, – розповів він LIGA.net.
Заріччя від цивілізації відокремлює Чорний Черемош (як бушувала річка – дивіться відео). Сім’я дісталася на місце 23 червня близько опівночі. А о 2:30 ночі єдиний автомобільний міст, що з’єднує Заріччя з “материковою” Криворівнею, було зруйновано.
Читайте також: Розбір | “Це не страшилки”. Смерчі, град і шквали в Україні. Що далі? Спойлер – тільки гірше
Наслідки паводка у Заріччі: зйомка з квадрокоптера. Відео – канал Юрія Кривенка в YouTube

Зруйнований міст. Фото – Facebook.JPG
“Виходить, ми тут надовго застрягли. У 2008 році після паводка цей міст відбудовували півроку. Кажуть, через кілька тижнів, коли рівень води спаде, можна спробувати машину перевезти “шишигою”, це вантажівка ГАЗ-66. У 2008 році на волонтерських засадах власник ГАЗу возив машини. Є два місця, де після паводка міліє. І на вантажівці можна перетнути Чорний Черемош по дну”, – розповів він.
Юрій Кривенко з дружиною залишилися єдиними туристами у відрізаному від світу Заріччі.
“Всі втекли, в страху кидали машини. Ми бачили, як люди тікали на наступний день. На собі тягли величезні валізи і речі через пішохідний міст – була загроза, що ось-ось і його змиє. Напевно, будуть селитися в більш безпечному місці” , – зазначив він.
Стихія вирувала три дні. Гірськолижний курорт Буковель просто “поплив”. У Галичі підтопило лікарню, в якій лікувалися люди з COVID-19. У Калуші повністю затопило притулок для собак – він пішов під воду за 40 хвилин, тварин виносили волонтери та рятувальники. У селі Банилів Чернівецької області Черемош прорвав дамбу, почалося підтоплення будинків місцевих жителів. Людей евакуювали на човнах.
До ряду затоплених сіл воду і продукти харчування рятувальники закидають на човнах і за допомогою вертольотів.

Забезпечення водою і продуктами у деяких районах можливе тільки вертольотами. Фото – ДСНС в Івано-Франківській області

Село Маріямпіль Івано-Франківської області. Фото – ДСНС
Затоплений гірськолижний курорт Буковель. Відео – канал Video Hub на YouTube
Річки виходять із берегів. Відео – канал Ростислава Марійчина на YouTube

Івано-Франківська область. Фото – ДСНС
Зараз відомо про трьох загиблих, ще один вважається зниклим безвісти.
За даними МВС, в Івано-Франківській області зруйновано 110 кілометрів автодоріг, 1850 метрів берегоукріплень та 90 мостів, пошкоджено – 429,7 кілометрів автодоріг і 130 мостів в Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Причин паводків у Західній Україні може бути кілька.
Найчастіше основною причиною називають вирубку лісів у Карпатах. Ліс і справді може стримати певну кількість опадів, але не в таких обсягах, стверджує глава Держагентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький. Кількість опадів в Івано-Франківській області склала 2,8 млрд кубометрів, а ліс максимально міг поглинути близько 200-250 мільйонів. Це тільки 10% від усіх опадів, написав він у Facebook.
Читайте також: У Держлісагентстві заперечують зв’язок між вирубкою лісів і паводками на Заході України
А ось друга причина. Як розповіла синоптик Наталія Діденко, найсильніші дощі на Заході йдуть уже кілька днів. Ґрунт перенасичений вологою. “Дощі ллють, з невеликими перервами, вже місяць. Сильні тривалі дощі в гірських районах – завжди нещастя”, – пише вона.
Паводки та повені для цих регіонів взагалі типові, вважає вона. А гори – це завжди особливі метеоумови.
У червні 1969 року в басейнах річок Дністер, Прут та Тиса спостерігався потужний паводок, який, як вважають гідрологи, був історичним максимумом. У деяких місцях за добу випало до 2,5 місячних норм опадів, нагадує синоптик. Через рік, у травні 1970, все повторилося: рівень води на Тисі через дощі було перевищено на п’ять-шість метрів. Тячів тоді затопило, прорвало дамбу, було на 90% пошкоджено житловий фонд, загинули люди. “Як ви розумієте, лісів тоді було значно більше”, – зазначила Діденко.
Третя причина – екстремально нестабільні погодні умови, що можуть бути викликані глобальними кліматичними змінами.
“Насправді, всі три причини між собою пов’язані. Вирубка лісів призводить до змін клімату, зміни клімату – до опадів, і ми отримуємо паводки. Такі опади – неприємно, але не настільки катастрофічно, щоб привести до тих наслідків, до яких зараз привело”, – пояснив LIGA.net гідролог, глава Національного екологічного центру Руслан Гаврилюк.
Затоплена Верховина. Відео – канал ДСНС на YouTube
Татарів: зсув ґрунту на дорозі. Відео – канал Бліц -Інфо на YouTube
Ліс дійсно допомагає краще регулювати поверхневий стік, утримуючи воду. За оцінками українських науковців, за останні 100 років верхня межа лісу в Карпатах знизилася на 150-200 метрів – тобто, гори лисіють. За рахунок глобального потепління, зниження верхньої межі лісу і вирубки гірські райони Карпат втратили до 10% лісистості: має бути 65%, залишилося близько 55%.
Але, за його словами, до серйозних наслідків у першу чергу привело не це, а безгосподарність, а також відсутність висновків із паводків 2008 року. “Ми мали бути до цього готові. А ми знову не готові”, – вважає він.
До 2022 року Україна взяла на себе зобов’язання перед ЄС виділити ризикові зони та проінформувати людей про небезпеку їх забудови: “Пояснити, що з високою часткою ймовірності раз у 5-10 років тут буде сильний паводок і вас знесе. Ми тільки почали це робити”.
Крім того, після катастрофічних паводків 1998, 2001 й особливо 2008 року Україна збиралася побудувати сухі басейни для прийому паводкових вод у гірських районах Карпат. “Це могли бути буферні ємності, які трохи стримали б пікове навантаження на долини річок. Поговорили про це, але нічого не зробили. Й отримали ось такі серйозні наслідки”, – зазначив Гаврилюк.
ЩО ДАЛІ. Прогноз ситуації від Укргідрометцентру на найближчі дні – все ще несприятливий. Триває формування високого дощового паводку на Тисі на ділянці Тячі-Чоп, на Пруті біля Чернівців, на Дністрі на ділянці Галич-Заліщики. Можливе подальше підтоплення низинних населених пунктів у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській області та в Чернівцях. Жителів Чернівців та області, які живуть біля річки Прут, закликали бути готовими до евакуації в будь-який момент.
У Карпатському регіоні залишається можливість формування селевих потоків у гірських районах. Пропуск високого паводку через Дністровську ГЕС може привести до часткового затоплення в Могилів-Подільському та прилеглих до Дністра населених пунктах Вінницької області.
“Далі буде гірше”, – слідом за кліматологами попереджає гідролог Руслан Гаврилюк. Паводки будуть повторюватися і посилюватися.
Великі паводки в Україні фіксувалися навіть у позаминулому столітті. “Але зараз ми бачимо, що кожен рік або кожні два роки вони повторюються. Звичайно, в першу чергу це пов’язано з кліматичними змінами”, – вважає він. Ще недавно метеорологи говорили про найсильніші засухи і пилові бурі, про пожежі на торфовищах і неймовірно забруднене повітрі у Києві, тепер “пливуть” Карпати. Такі зміни клімату вже відчуває на собі весь світ, Україна й так довго залишалася осторонь.
“Ми до останнього часу ізолювались від цих змін. Тепер усе: у нас підвищується температура, степова зона розширюється, межа між лісостепом і Поліссям зміщується на північ, – каже Гаврилюк. – Це призводить до того, що змінюється цикл опадів: дощів місяцями немає, а потім за три дні випадає місячна норма. З цими змінами складно боротися. Тому потрібно вчитися пом’якшувати наслідки”.
Дивіться також: Повінь на Прикарпатті: людей евакуюють на човнах – фото, відео
Читайте матеріал російською: Разбор | “Люди в страхе бросали авто и убегали с вещами”. Почему опять затопило Прикарпатье

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
[ad_2]
Source link
