Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

“Ми не збиралися звільняти Смолія”. Глава НБУ, податки і ПнВК. Інтерв’ю Данила Гетманцева – новини України, Економіка

[ad_1]

Обставини розділили інтерв’ю LIGA.net із головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим на дві частини.

Перша розмова проходила в спокійній обстановці у приміщенні комітету і стосувалася податків, держбюджету та реформ в економіці. Вдруге Гетманцев відповідав на запитання LIGA.net вже телефоном прямо із зали парламенту – за кілька годин до того, як Верховна Рада відправила у відставку главу НБУ Якова Смолія.

Чи винен фінкомітет у звільненні Смолія, чи був тиск на Нацбанк із боку політиків, чому зміна голів Податкової і Митниці не призвела до позитивних результатів і чи з’явиться в Україні податок на виведений капітал?

Про це – у великому інтерв’ю Данила Гетманцева.

“Заява Смолія неадекватна обставинам”

– Ви розумієте, про який політичний тиск йшлося в заяві Якова Смолія?

– Ні. Виходячи із спілкування на засіданні ВР, такі факти названі не були. Були розлогі спогади про обговорення ситуації в країні на багатьох нарадах. І дійсно таке було. Обговорювалася і економічна ситуація та облікові ставки, і рівень інфляції. І якщо ми рік тому мали облікову ставку 17,5%, то зараз – 6%. Скажіть, хіба не треба було проводити консультації? І хіба не треба їх проводити надалі?

– Смолій натякає, що ці “консультації” можна трактувати як вплив на незалежність Нацбанку.

– Тут важливо розуміти одну річ. Ми – боргова держава. Тобто залежна не тільки від податків, але і від кредиторів. Відповідь на питання, чому так вийшло, треба починати з 2004 року, окремо зупинившись на 2014-му. Наші кредитори зацікавлені в первинному профіциті бюджету, макрофінансовій стабільності. За цих умов вони точно отримають свої гроші назад із відсотками. Ці цілі вони переслідують різними способами і, напевно, звинувачувати їх за це не можна. Однак, громадяни держави зацікавлені у власному добробуті, який можна досягти збільшенням економіки. Це можливо за рахунок збільшеного дефіциту бюджету (держава бере гроші, вкладаючи у розвиток), розумної інфляції, податкового послаблення для бізнесу, збільшених державних інвестицій у свою економіку тощо. Ці цілі часто розходяться з первинним профіцитом. Виникає конфлікт між різними інтересами.

Мета держави за даних обставин і в даний історичний момент – забезпечити умови для економічного зростання. В той же час не розірвати відносини з кредиторами, знайти з ними компроміс, а не сліпо слідувати їхнім вказівкам. Але коли політика одного з державних органів схиляється на користь інтересів тільки однієї групи стейкхолдерів – це неправильно і це, як мінімум, треба обговорювати.

– Ви вважаєте нормальною цю ситуацію з демаршем Смолія з раптовою відставкою і тоном його заяви?

– Для всіх нас це було повною несподіванкою. У НБУ при ньому були і помилки, і хороше. Помилки ми завжди відверто обговорювали і завжди знаходили розуміння. І тут раптом така заява. Я вважаю, що вона неадекватна обставинам. Тим більше в такий складний період. Особисто я би на його місці утримався від подібного роду заяв. Але що зроблено, те зроблено.

– Вам щось відомо про конфлікти Зеленського та Смолія?

– Ні.

– Була інформація про суперечки між ними під час засідання Нацради реформ на тему провалу програми 5-7-9. Вам щось відомо про це?

– Я був на Нацраді, Смолій там навіть не виступав і з президентом у них спілкування не було. Можливо, те, що було після Нацради, але мені про це невідомо.

– Хто був автором тексту проекту постанови з критичною оцінкою НБУ, яку нещодавно схвалив ваш комітет?

– Дубінський. У комітеті він заступник щодо банків. Однак, текст обговорювався, колеги вносили зміни, і ми врешті вийшли на компроміс. Було два варіанти постанови, другий – набагато жорсткіший. Там пропонувалося визнати Смолія таким, що втратив ділову репутацію. Ми проголосували проти.

– Ви особисто підтримали підсумкову постанову?

– Так. Ви вважаєте, що не треба критикувати НБУ?

– Там є такі речі, як “піраміда ОВДП” – як мінімум дуже спірне питання. При цьому у вас була колонка, в якій ви виразно і без оціночних суджень описали претензії до Нацбанку. Чому не можна було зробити так само і в постанові?

– Це парламент. Є різні думки, є різні депутати. Будь-який документ у парламенті – це консенсус. Цей текст – теж консенсус. Ми дискутували і висловлювали різні думки. Нам вдалося прибрати моменти, які очевидно неправильні. Так, є дискусійний момент щодо “піраміди ОВДП”, тут я згоден, але в основному постанова збалансовано дає оцінку Національному банку і його роботі.

– Ця оцінка могла вплинути на правління НБУ?

– Це чисто політична оцінка, юридичних наслідків немає. Ми не збиралися звільняти Смолія.

– Навіщо тоді це все було?

– Ми зобов’язані піднімати проблемні питання та обговорювати їх. Минулої осені ми почали свою діяльність із прийняття закону про СПЛІТ, що посилило НБУ. Цієї весни прийняли банківський закон – він ще більше посилив НБУ і Фонд гарантування вкладів. Цей процес не може бути одностороннім, тим більше, що до Національного банку у нас є багато питань.

– Давайте підсумуємо – за що багато хто не любив Смолія?

– Перше і основне питання, яке є у багатьох до НБУ – це знекровленість економіки. Банки не виконують свою основну функцію – кредитування. Основна функція Національного банку – це стабільність національної валюти. Він її виконує.

– Ви хотіли сказати макрофінансову стабільність?

– У постанові у контексті минулих періодів було написано, що дії НБУ призвели до нестабільності національного ринку – в цьому є своя логіка. Я зараз говорю про 2019-2020 роки. Інфляція 1,7% – за таких обставин, це вражаюче низький рівень. Все завдяки НБУ. З іншого боку, розуміємо, що показники макроекономічної стабільності йдуть у розріз з інтересами розвитку економіки, яка не отримує кров, не отримує дешеві кредити. І тут ми знаходимося в постійній дискусії з Нацбанком. Дуже багато разів зустрічалися на рівні президента, на рівні комітету, в самому Нацбанку. Ми просто висловлювали свої побоювання, що дії Нацбанку охолоджують економіку, замість того, щоб її розігрівати. Друга половина 2019 року – це класичний приклад, коли різке подорожчання гривні призвело до втрат експортерів, втрат бюджету. На тлі нестабільної ситуації міжнародних ринків, і зіграло роль у падінні промисловості. Це помилка НБУ, я вважаю. Ми про неї говорили і в постанові, і на зустрічах. Ми вважаємо, що ці помилки треба виправляти і враховувати в подальшій діяльності.

– Багато депутатів говорили, що керівництво НБУ потрібно міняти. Ви підтримували?

– Я був категоричним противником зміни керівництва Нацбанку. Безперечно, люди в керівництві Нацбанку – професіонали. У нас була дуже показова зустріч наприкінці березня, коли лихоманило курс, і він збільшувався на півтори гривні на день. Ми спеціально поїхали з депутатами до Смолія, ставили йому питання “Чому ви не вводите валютні обмеження?” Логічно це вирішувати, вводити валютні обмеження, обмежувати купівлю валюти, і все інше. Він каже: “Це моя відповідальність, я знаю запас гривні на ринку. Я розумію, як сильно провалиться курс, я знаю, що золотовалютні резерви у мене є для того, щоб саме в цій ситуації діяти ринковим інструментом, а не адміністративним. Якщо я введу обмеження, стане тільки гірше”. Ми йому не повірили, але коли через два тижні курс стабілізувався, а потім НБУ ще відкупив резерви, які витратив у березні, – я зрозумів, що він був правий. Це було дуже професійно, збалансовано і правильно, а наша позиція була неправильною. Що було поганого в цій дискусії?

Ми ведемо подібні дискусії з НБУ постійно, і ми розуміємо, що результату в певних моментах немає, як, наприклад, немає кредитування. Ми просимо Національний банк вирішити це питання, щоб економіка розвивалася. Ми не погрожуємо, Боже збав, або вимагаємо що-небудь зробити. Але і мовчати, бачачи як загинається наша економіка, ми теж не можемо. Я не вважаю, що, якщо я прийду на місце Смолія, я зроблю краще – я зроблю набагато гірше, ніж він робить зараз. Але, з іншого боку, Національний банк навіть найбільш професійний, не може жити у вакуумі. Він не може жити в замку зі слонової кістки, який існує за своїми внутрішніми правилами, не дивлячись на світ навколо. Він повинен орієнтуватися на країну в цілому і співвідносити свої цілі з цілями розвитку країни в цілому. Інакше він сам себе заведе у глухий кут.

– Що НБУ міг зробити для кредитування? Є контраргумент, що банки не хочуть кредитувати, оскільки в країні поганий захист прав кредиторів. Дуже показово, що, незважаючи на дешеве і доступне рефінансування Нацбанку на п’ять років, банки ним особливо не користуються, кредитування все одно немає, хоча ставка вже 6%.

– Скромні результати рефінів – це поки що. Але про те, що ставку треба знижувати, ми говорили ще у вересні минулого року. І це помилка Нацбанку, що він затягнув зниження ставки. Ще я би розглянув можливість пом’якшення вимог для банків, зменшення резервування для звільнення ліквідності. Нацбанк повинен з урахуванням тієї інфляції, яка є, можливо збільшити пропозицію із рефінансування.

– Ви підтримуєте ідею, яку просуває голова Ради НБУ Богдан Данилишин – розширення повноважень Ради, щоб вона була впливовішою?

– Я проти рішень, які виписані під існуючу кон’юнктуру. “Ось я зараз на цій посаді і давайте під цю посаду зараз розширимо повноваження” – це неправильно. Посадова особа не вічна і завтра на її місці може бути зовсім інша. Тому будь-яке рішення має бути системним.

– На якому етапі процес відбору нового глави?

– Поки йдуть консультації.

– У президента була велика зустріч із цього приводу 2 липня. На ній озвучувалися конкретні прізвища?

– Так, але там більше йшлося про вимоги до кандидата.

– Але шорт-лист вже є?

– Називати імена передчасно – це може нашкодити процесу.

– Чи ставив президент дедлайн, до якого потрібно призначити нового главу НБУ?

– Ми розуміємо, що це потрібно зробити якомога швидше, щоб стабілізувати ситуацію на фінансовому ринку. Тобто потрібно встигнути до кінця останнього пленарного тижня цієї сесії – до 17 липня.

– Новий голова НБУ – яким він повинен бути, на ваш погляд?

– Банкір, із хорошою репутацією. Але головне, що ця людина має бути повністю незалежною – маю на увазі не тільки політичні сили, будь то Слуга народу чи ще хтось, а й, наприклад, МВФ. НБУ повинен залишатися незалежним, але не існувати у вакуумі монетарної політики, і розуміти, що зараз економіка країни, в якій він є центральним банком, дуже потребує його проактивної позиції. Ще раз – баланс інтересів громадян, кредиторів, держави.

“Податок на виведений капітал предметно обговоримо восени”

– Як вам пропозиції Мінфіну про податкову реформу, зокрема щодо запровадження особливого режиму оподаткування прибутку в окремих регіонах, озвучені минулого тижня міністром фінансів?

– Дивні пропозиції. М’яко кажучи, необґрунтовані. Як при тверезій пам’яті можна уявити собі існування різних податкових режимів оподаткування прибутку в різних регіонах країни? Люди, які готують такі пропозиції, як мінімум, не знайомі з основами теорії оподаткування, а можливо і публічних фінансів у цілому. Мені здається, міністра просто підставили. Можна звичайно обговорювати ВЕЗ (вільні економічні зони, – Ред.) або технопарки, що ми активно робимо зараз, але це зовсім інша історія. Потім, зменшення податкового тиску на фонд оплати праці. З міністром Оксаною Маркаровою ми обговорювали це питання і вже анонсували поетапне зниження податкового тиску до основної ставки 15% і це при об’єднанні ПДФО, ЄСВ і ВС. Це не просте рішення, але дуже правильне і очікуване бізнесом. Сьогоднішній Мінфін замість цього запропонував проекспериментувати в рамках спеціального податкового режиму “ДіяСіті”. Це виглядає дивно.

– Що потрібно робити з ПнВК?

– Я вважаю розумним польський підхід: у них введений податок на виведений капітал для підприємств із оборотом до 11 млн євро на рік. Ми пропонуємо аналогічну модель для підприємств із оборотом до 150 млн грн на рік.

– Коли ця дискусія може вилитися в законопроєкт?

– Законопроєкт уже є. Однак, є й інший підхід, попередньо підтриманий президентом – поширити ПнВК на всю економіку. Я бачу в цьому багато ризиків як для держави у вигляді величезної дірки в бюджеті, так і для бізнесу, який зіткнеться з новою реальністю: вона і в частині податкового контролю, і в частині простоти ведення обліку не виправдовує очікування. Також величезні ризики існують для економіки в цілому. Але, я думаю, більш предметну розмову розпочнемо вже восени.

– У меморандумі з МВФ чітко прописано, що Україна не буде вводити додаткові податкові пільги, не буде змінювати, розширювати, реформувати спрощену систему. Багатьох це здивувало, оскільки під час кризи потрібно підтримувати бізнес, економіка падає. У той же час ми кажемо прямим текстом, що в податковому сенсі нічого не буде, ніяких послаблень. Це правильно?

– У нас дійсно є певний конфлікт підходів. У нас, як законодавця, є пропозиції щодо пільгування вітчизняного бізнесу, вже готові законопроєкти. Це конфліктує з підходом, який ми бачимо в меморандумі.

– Як так вийшло?

– Верховна Рада не була залучена до обговорення меморандуму. Мені не до кінця зрозуміла позиція Міністерства фінансів, яке зараз обговорює та пропонує деякі податкові пільги, місяць тому підписавши в Меморандумі зворотне. Зараз ми почали обговорювати ці питання з Мінфіном та Офісом президента, поки перебуваємо в обговоренні. До якогось консенсусу повинні прийти, зокрема вийти на переговори з МВФ.

– Про які законопроєкти йдеться?

– Наприклад, зниження ПДВ для устаткування, використовуваного і виробленого для промисловості. Податок на виведений капітал. Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.

– Голова Податкової служби Любченко говорив, що зниження ПДВ – це базовий інструмент для боротьби зі схемами з ПДВ. Згодні?

– Не можу погодитися з цією думкою. З таким підходом можна взагалі скасувати ПДВ. Тут, мені здається, є нерозуміння сутності різних ставок ПДВ. Що заважає скрутити 20% ПДВ з 14%? Нічого! Більш того, це приносить додатково галузі, які оподатковуються за 14%, 6% ПДВ, яким вони можуть користуватися на свій розсуд, адже вони купують устаткування, матеріали та інше з вхідним ПДВ 20%! Пропонуючи пільгу, ми усвідомлюємо, що таким чином ми саме пільгуємо галузь на два-три роки, а не женемося за скрутками. Мені здається, для начальника податкової, стверджувати, що для того, щоб побороти скрутки, треба не поліпшити адміністрування, а знизити податок – не логічно. Звичайно, продати ПДВ у скрутки за 14%, відвантажуючи такий товар не вийде. Але що ми повинні робити в такому випадку – звільнити від ПДВ весь “зручний” для скручування товар – зерно, паливо, будматеріали тощо? Для чого? Щоб відразу з’явився інший зручний товар? Це шлях у нікуди.

– Логіка в тому, що зі зниженням ПДВ для всіх галузей, схемний бізнес – так звані скрутки – стають економічно невигідними.

– Неправда. Скрутники просто підлаштовуються під нові реальності. Перебудовують свій “бізнес” по-іншому. При цьому, ПДВ має свою ціну. 1% ставки коштує 18-19 мільярдів бюджету на рік. Порахуйте: зниження ПДВ на 6% – це величезні гроші, навіть якщо прорахувати в межах не економіки в цілому, а лише окремих галузей (товарів). Де ми їх візьмемо?

– Законопроєкт “14% ПДВ” – що з ним, які в нього перспективи стати законом?

– Не можу поки говорити, що ми до чогось прийшли. Працюємо.

“Результати Податкової і Митниці поки негативні”

– Як вам робота Любченка?

– У мене неоднозначна оцінка його роботи із наповнення бюджету. З одного боку, план був сильно скоректований, а індикативи знижені з 31 млрд до 21,3 млрд. Питання до міністра фінансів – хіба економіка країни впала на 30%? Ні. Чому таке пониження? Звичайно, простіше вимагати у ДПС перевиконання плану на 10% – до речі, ця задача не виконана щодо червня – якщо до цього зменшити його на 30%. Порівняно зі старими індикативами, невиконання плану склало 15%.

В даній ситуації я б не говорив про виконання/не виконання плану, а оцінював би роботу за надходженнями до бюджету рік до року. В червні ми знову (як і в травні) бачимо зменшення надходжень рік до року (26,7 млрд за 28 млрд у 2019р. – і це при тому, що робочих днів у червні 2020 року більше на 10%). Однак, з іншого боку, ми бачимо збільшення сальдо з ПДВ рік до року. Це позитивний сигнал, хоча деякі експерти пов’язують збільшення зі зменшенням імпорту (це питання до митниці) і зменшенням імпортного податкового кредиту в системі.

З третього боку, ми змушені констатувати повний провал роботи зі спиртом, надходження від якого впали, хоча ще в березні і квітні перевищували планові 7 і 5 разів відповідно! Це очевидний відкат назад. Хочу зазначити, що при потенціалі тіньової економіки в країні і при повному махровому схематозі, що панував у податковій у цей час рік тому, падіння загальних надходжень рік до року виглядає непристойно. Об’єктивне падіння ПДФО та податку на прибуток може і повинно бути компенсоване за рахунок інших платежів.

Дуже сподіваюся на те, що ситуація зміниться в липні. В такому разі будемо його на руках носити. Але якщо ти не виконуєш рік до року збільшення надходжень до бюджету, а у нас є в резерві тіньова економіка – це дуже погано. Говорити і про реформу податкової, про нові технології і про додаткові сервіси для платників можна тільки тоді, коли ми на конкретних цифрах розуміємо – схематоз залишився в минулому.

– Щодо митниці – теж погано?

– Ситуація дуже погана. Гірше, ніж у Податковій. Планові показники (індикативи) також були зменшені на 30% і навіть ці плани митниця не виконала в травні. У червні зменшений план був виконаний, однак, це менше, ніж за аналогічні місяці при команді Максима Нефьодова. Нас не влаштовував Нефьодов тим, що не міг припинити сірий імпорт і виконати плани надходжень? Це правда. Але навіщо ж робити ще гірше? Сірий імпорт іде, бюджет отримує менше, системної роботи з митною вартістю немає: на різних митницях товар розмитнюється за різною вартістю. Крім того, ми маємо зрив термінів щодо реформи митниці: спільний митний транзит і авторизований економічний оператор. При роботі Нефьодова робилося хоча б це.

– Чому досі не знайшли керівника?

– Питання до міністра, який узяв на себе відповідальність і прибрав людину, яка, можливо, не відповідає посаді, можливо робила помилки, але прибрав – не маючи заміни. Відповідно не впорався міністр.

– Вам відомо, на якому етапі пошук?

– Шукають. Я вважаю, що людину треба прибирати тоді, коли в тебе вже є заміна, а не тоді, коли ти чомусь вирішив прибрати. Я не можу сказати, що при роботі Нефьодова були якісь великі перемоги, у нас до нього було дуже багато питань, але стало гірше.

– Як вам загалом перформанс зі звільненням Верланова і Нефьодова? Раптово на Кабміні о 6 вечора в п’ятницю. Це нормально?

– Я це питання намагаюся не коментувати. Але я не підтримую такі підходи. З іншого боку, я вважаю, що ми це вже проїхали, питання закрите: міністр взяв на себе відповідальність, чекаємо від нього результату. Якщо у нього будуть позитивні результати – переможців не судять. Якщо результати негативні, а ми зараз, на жаль, бачимо результати негативні, то таке рішення викликає дуже багато питань.

– Ви якось залучені в роботу тимчасової слідчої комісії Верховної Ради про корупцію в податковій?

– Ні. Я не залучений. Але знаю, що ТСК не має поки що жодних висновків. Зокрема, я не бачив жодного документу з оцінками предмета ведення ТСК.

– Кажуть, якісь документи з натяками, що до зловживань причетні топові керівники ДПС, вже передані до правоохоронних органів.

– Я звик говорити фактами і не володію мистецтвом маніпуляцій. Виходячи з тих документів, які потрапили в пресу, я не бачу тих кричущих випадків зловживання, про які говорив пан Уманський (екс-міністр фінансів, – Ред.) і представники опозиції (голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко, – Ред.). Поки я переконаний, що те, що відбувалося в податковій службі до вересня 2019 року, і те, як ситуація почала виправлятися після вересня 2019 року – це два різних світи. Ми бачимо це за цифрами, за надходженнями до бюджету.

– Міністр фінансів Марченко заявляв, що митниці та податковій потрібно підвищити податкові збори на 10-15%, інакше керівників звільнять. Ви вірите, що це можливо цього року?

– У нас все можливо, особливо щодо кадрових рішень. Але в цій заяві є певна маніпуляція: плани спочатку знизилися на 30%, а потім ми хочемо показати їх перевиконання на 10-15%. Безперечно, був привід для зниження планів. Але економіка у нас не на 30% падає, чому тоді плани знижуються на 30%? Якщо ми говоримо пропорційно падінню економіки, ми повинні вийти на 8%, при найгіршому сценарії – на 10% падіння ВВП. Але план із податкових надходжень треба знижувати ніяк не на 30%. Тому все-таки давайте порівнювати рік до року. І потім, щодо митниці це вже сталося в червні. Де висновки?

– Ще один пункт меморандуму з МВФ – вже наступного року ми повинні повернутися до консервативних дефіцитів: 2,5-3%. Це реально?

– Я вважаю, це не цілком правильно. Ми не можемо швидко повернутися до консервативних дефіцитів. Зрозуміло, що, як кредитор, від нас МВФ повинен вимагати у цілях повернення своїх грошей. Але при нинішній ситуації в економіці, падіння економіки і маючи дефіцит майже 8% – малореалістично розраховувати, що ми вийдемо на 2% наступного року. Криза – це той період, коли дефіцит треба збільшувати. Як сильно – потрібно дискутувати.

– Який, на ваш погляд реалістичний дефіцит, бюджету-2021?

– Потрібно прагнути до цифри 2%, таргетувати цей рівень, але поступово. Якщо ми говоримо про 8% цього року, наступного року має бути не менше половини – близько 4%.

“Бюро економічної безпеки запустимо до кінця року”

– Бюро економічної безпеки – це чергова варіація на тему Служби фінансових розслідувань?

– Так. Законопроєкт розроблений фінкомітетом. Концептуально – це буде орган, який замінює собою всі правоохоронні органи щодо фінансових злочинів у сфері бізнесу (СБУ, Нацполіція, податкова міліція). Це правоохоронний орган, підзвітний президенту.

– Тобто спецназ у нього теж буде?

– Спецназу у нього не буде, але буде можливість здійснювати оперативно-розшукові заходи, і самостійно вести слідчі дії.

– Щось схоже в парламенті минулого скликання пропонувала ваша колега в комітеті Ніна Южаніна. Її проєкт ліг в основу вашого?

– Ні, це щось середнє між тим, що було у нас, і між тим, що було у Южаніної. Ми просто поєднали деякі речі.

– Коли цей закон повинен бути прийнятий, враховуючи, що це пункт меморандуму МВФ?

– До кінця року. Не тільки прийнятий закон, але і запущений орган. Так ми це плануємо.

– Що в такій моделі буде з податковою міліцією?

– Повна ліквідація.

– Люди, які там працюють переходять до нового органу?

– На загальних підставах. Заборони на перехід немає, але автоматично нікого переводити теж не будуть.

– Як буде виглядати силовий блок цього Бюро?

– Силовий блок є в Альфі. Бюро зможе його залучати, якщо будуть потрібні певні спецоперації.

“Загальним декларуванням будемо займатися в 2022-му”

– Нульова декларація – теж пункт меморандуму МВФ, президент озвучував це як пріоритет. Коли у вас з’явиться концепція?

– Концепт узгоджений. Чекаємо, коли президент внесе до Верховної Ради законопроєкт.

– До якого концепту прийшли?

– Перше: нульове декларування буде добровільним. Ніхто не зобов’язаний подавати інформацію про своє майно або доходи за якийсь період. Це право. Друге: мова йде тільки про активи і доходи, які були отримані без сплати податків. Якщо ти отримував зарплату за весь період часу і платив податки, вона не повинна бути легалізована, тому що вона легальна. Це ж стосується будь-яких легальних доходів. Третє – амністія не звільняє від відповідальності за статтею 212, 212-1, ухилення від оподаткування, адміністративної та фінансової відповідальності за фінансові правопорушення. Четверте – мова не йде про корупціонерів, амністія не поширюється на хабарі. При цьому, ми в законі прямо пишемо, що декларації не можуть бути використані як докази, ні в якому судовому процесі і ні в якому слідстві, навіть у цивільному. П’яте – ставки. Загальна – 5% для грошей, що розміщуються на банківському рахунку, 9% – для грошей і активів, які розміщуються за кордоном. Якщо мова йде про готівку в Україні, то це 18%. 2,5% ми даємо для тих, хто захоче інвестувати гроші в ОВДП, під це буде спеціальний випуск Мінфіну. 0% – для корпоративних прав, незалежно від того, де вони знаходяться, за кордоном або тут. Як зразок ми використовували амністію в Індонезії і амністію в Аргентині – свіжі амністії, які були проведені досить успішно.

– Ця концепція погоджена і з МВФ?

– Так.

– Ви вважаєте, у нас це теж може бути успішним, враховуючи, що амністія добровільна?

– Всі амністії, як правило, добровільні. Обов’язкові може десь і були проведені, але ми взагалі не вивчали такий досвід. Вважаємо його неприйнятним. Зараз для амністії в Україні є кілька передумов. По-перше, це перша амністія за весь час. До цього протягом 28 років практика, що склалася тут, так чи інакше змушувала кожного порушувати податковий закон. Тому попит на амністію існує. Люди хочуть володіти і розпоряджатися легальними коштами. З іншого боку, нещодавно ми ухвалили низку законів: 1210, зміни BEPS, міжнародний обмін податковою інформацією, закони FATCA. Це великий світовий тренд: користуватися нелегальними грошима навіть за кордоном стає все складніше. У перспективі це взагалі буде неможливо. Це – батіг: рано чи пізно податкові органи все одно дізнаються про ваші доходи і активи. З іншого боку, ми даємо і “пряник”: досить лояльні умови амністії. Така комбінація, нам здається, дозволить зробити її успішною.

– Дивна логіка щодо корупціонерів: амністія на хабарі не поширюється, але як зрозуміти, що це хабар, якщо декларація не може бути доказом у судах та розслідуваннях?

– Корупціонер як чиновник повинен обов’язково подавати е-декларацію, де він вказує всі свої доходи і майно. Якщо він декларує майно, отримане до того моменту, як він став чиновником, ніяких проблем немає, він може скористатися амністією і легалізувати гроші. Якщо мова йде про те, що чиновник покаже додаткове майно, до того, що вже відображене в декларації – він автоматично понесе кримінальну відповідальність за те, що не відобразив майно в цих деклараціях.

– Наступний етап – загальне декларування?

– Ні. Ми це поки розглядаємо в довгостроковій перспективі, тобто, йдеться не про “завтра” і не “післязавтра”. Особисто я – прихильник загального декларування, і ми до цього прийдемо, рано чи пізно. Однак, ми прийшли до висновку, що на даному етапі, ми повинні починати з пряника. Поки концентруємося на амністії – це 2021 рік. У 2022-му – будемо працювати над загальним декларуванням, причому теж добровільним, але зі стимулюючим механізмом, наприклад, кешбеком для тих, хто подає декларацію.

“РРО в смартфонах переносити не будемо”

– Любченко сказав, що софт, який готувався під фіскалізацію з 1 серпня, ще не готовий. Вам щось відомо?

– Це питання до податкової служби. Нам доповідали на комітеті, що проходять планові роботи і все буде виконано вчасно.

– За його словами, софт, який показували попередній керівник ДПС Верланов і екс-міністр фінансів Маркарова був чимось на зразок “демоверсії” і працювати з нею неможливо. Зараз вони, по суті, переписують ПЗ.

– Я не готовий це коментувати. Але ми переносити зараз нічого не будемо. Якщо ж софт не буде ідеально працювати на момент введення обов’язкової фіскалізації 2 і 3 груп платників єдиного податку (квітень 2021 р.), ми звичайно перенесемо терміни, але в цьому випадку обов’язково будуть кадрові наслідки.

“Законопроєкт про гральний бізнес затягують заради піару”

– Що із законопроєктом про гральний бізнес – чому розгляд у другому читанні затягнувся?

– Наші колеги з опозиції зловживають своїми правами. Якщо послухати обґрунтування тих правок, які вони ставлять на підтвердження, депутати, які вимагають їх підтвердити в залі, часто-густо навіть не знають про що вони, а іноді просто розповідають про те, що закон поганий і треба виносити його на референдум. Чому колеги тягнуть? Насправді зараз, нехай і в обмеженому завдяки діям Нацполіції обсязі, але нелегальний азартний ринок все ж існує. Кожного дня приносить мільйони ділкам. Очевидно, що інтереси ділків і наших колег із парламенту в чомусь збігаються. Я б не хотів вірити в те, що вони спілкуються між собою. Припустимо більш пристойну версію про те, що колеги просто займаються дешевим політичним піаром.

“Всі знали, що банківський закон міг не відповідати Конституції”

– У вас є план дій на випадок, якщо банківський закон буде визнаний неконституційним?

– Ви знаєте, та група, яка обговорювала законопроєкт із нашими міжнародними партнерами, попереджала їх про те, що деякі положення законопроєкту могли не відповідати Конституції. Наших іноземних партнерів про це офіційно повідомили. Поки я пропоную сприймати новини у міру їхнього надходження.

Читайте російською: “Мы не собирались увольнять Смолия”. Глава НБУ, налоги и НнВК. Интервью Даниила Гетманцева

Сергей Шевчук

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status