Connect with us

Hi, what are you looking for?

The Forex Review

Самые популярные новости

Фінтех в минулому, теперішньому, майбутньому… і українських реаліях – новини України, Економіка

[ad_1]

Чи зможе Україна здійснити цифровий стрибок?

Пандемія COVID-19 прискорила цифрові зрушення у використанні різних сервісів, в тому числі фінансових. Згідно зі звітом McKinsey & Co, тільки за травень 2020 року рівень цифрового залучення в європейських країнах зріс до 20%, а використання готівки скоротилося вдвічі. Експерти називають ці зміни незворотними. Фінтех-революція настає набагато швидше, ніж очікувалося, причому найсильніше вона змінює ландшафт ринку в країнах, що розвиваються, до яких відноситься і Україна.

Правда, щоб зробити такий “цифровий стрибок” в Україні, необхідна “добра воля” не тільки учасників ринку, а й регуляторів, адже питання надання будь-яких фінансових послуг традиційно вельми жорстко зарегульовані. Що, безумовно, правильно – гроші громадян повинні бути надійно захищені. Але, як показує світовий досвід, поява на фінринку нефінансових гравців не просто не несе ніяких додаткових ризиків для безпеки платежів і заощаджень, а й знижує їх. Щоб переконатися в цьому, варто згадати історію розвитку ключових фінтех-стартапів, що змінили наше уявлення про зручність платежів.

Історія фінтеху і глобальний контекст

Історію фінтеху в широкому сенсі цього слова відраховують ще з кінця XIX століття, коли поява телеграфу і абетки Морзе заклали основи фінансової глобалізації. У 1950 році була створена перша кредитна карта, а ще в далекому 1997-му ING Group запустила в Канаді перший віртуальний банк без фізичних відділень.

Але справжня фінтех-революція почалася по-другій половині 2000-х. У Великобританії і США з’явилися перші майданчики p2p-кредитування, а в Африці стався гучний прорив в мобільних платежах. Його зробила компанія M-Pesa, яка вийшла на кенійський ринок в 2007 році.

Потужним драйвером розвитку фінтеху стала і фінансова криза 2008 року, котра підірвала довіру до банківської системи.

Багато співробітників фінансових корпорацій залишилися без роботи і направили свою активність на створення проєктів, які могли стати альтернативою банкам.

Однією з таких ініціатив стало створення біткоіну в 2009 році – цифрової валюти, яка обертається без участі великих банків. Біткоіни та інші криптовалюти виділилися в окремий ринок, який бурхливо розвивався, однак пережив нищівний крах у 2018 році. Але фундамент, на якому виріс біткоін – технологія блокчейн – як і раніше належить до важливих драйверів фінтех-революції. За підрахунками провідних аналітичних компаній світу, впровадження блокчейн-інфраструктури постачальниками фінансових послуг може скоротити на 30-70% їхні витрати на фінзвітність, комплаенс і бізнес-операції.

Незабаром у велику фінтех-гру включилися гіганти технологічної індустрії.

Найсильнішим поштовхом у розвитку цього ринку стало повсюдне поширення смартфонів і запуск цифрових гаманців провідними digital корпораціями. У 2011 році з’явився Google Wallet, а в 2014-му – Apple Pay. Разом з банками-челленджерами вони стали використовувати свою сильну сторону – управління даними – для створення персоналізованого користувацького досвіду.

Сьогодні фінтех швидше за все завойовує ринки в країнах, що розвиваються – там, де західні банківські системи не встигли пустити глибоке коріння. Згідно з індексом EY Fintech Adoption найбільше проникнення фінтеху – в Китаї (69% населення використовує фінтех-послуги) та Індії (52%).

Фінтех-календар: таймлайн появи інновацій, що змінили галузь

2005 – Рік народження першого фінтех-стартапу – британського майданчика p2p-кредитування Zopa. У цьому ж році була створена шведська компанія Klarna – найбільший на сьогодні фінтех-проєкт Європи, який об’єднує 85 млн клієнтів в 17 країнах

2006 – З’явився великий майданчик p2p-кредитування в США – Lending Club

2009 – Запуск терміналів Square для швидкого процесингу платежів в торгових центрах

2009 – Створення біткоіна

2011 – Запуск Google Wallet

2012 – Глобальні інвестиції в фінтех досягли $2,6 млрд (за підсумками 464 угод)

2014 року – Запуск Apple Pay. В цьому ж році народилася Ant Financial – найбільша фінтех-компанія сучасності

2015 – Інвестиції в фінтех досягли історичного максимуму – $14,1 млрд. Європарламент схвалив директиву PSD2, яка істотно розширює можливості небанківських платіжних систем

2016 – Внесок фінансових сервісів в ВВП США досяг 7,3%, Великобританії – 11%, Сінгапуру – 13%

2016-2017 – Фінтех-компанії у Великобританії отримали право працювати в «регуляторній пісочниці» (без ліцензії). За півтора року заявку подали 207 проектів, схвалення отримали 60 з них

2017 – 82% фінансових інституцій в світі заявили про бажання працювати з фінтехом

2019 – В Європі вступила в силу директива PSD2. До 15 вересня 2019 року банки Європейського союзу повинні були відкрити свої API для сторонніх постачальників фінансових послуг

2020 року – Пандемія COVID-19 сильно прискорила цифрову трансформацію і міграцію користувачів в діджитал-сервіси, включаючи фінансові

Джерела: BI Intelligence, McKinsey & Co, дані компаній

Україна: головні виклики для фінтех-галузі

Навіщо Україні фінтех? Нещодавно Міністерство економрозвитку опублікувало дані, згідно з якими 30% українського малого і середнього бізнесу знаходиться в тіні. А екс-глава НБУ Яків Смолій додав, що цю цифру можна сміливо множити на два. Фінтех міг би стати драйвером «обілення» цих грошей шляхом їх виведення в безготівковий розрахунок. За останні кілька років в Україні відбулося очищення банківської системи – тепер саме час розвивати небанківський сектор фінпослуг.

За даними Української асоціації фінтеху і інноваційних компаній, станом на 2019 рік в Україні налічувалося понад 100 фінтех-стартапів. У країні активно розвиваються необанки – Monobank (майже 2 млн клієнтів), SportBank і інші проєкти, що працюють в сегменті Banking as a Service.

Провайдери телекомунікаційних послуг також встигли зайняти свою нішу на ринку фінтеху – платежі з мобільного рахунку.

Ще в 2013 році «Київстар» запустив послугу «Мобільні гроші», яка через 4 роки була перезапущена – так з’явилися сервіси “Смарт-Гроші”, коли отримали ліцензію НБУ на переказ грошей без відкриття рахунку. Так абоненти передплаченого зв’язку отримали можливість оплачувати різні послуги і товари з мобільного рахунку. В “Київстар” відзначають, що мобільні оператори не конкурують з банками в ніші мобільних платежів, а скоріше банки виступають тут партнерами по переказах і емісії електронних грошей.

«Але, незважаючи на окремі успіхи, сьогодні в Україні немає відповідних умов для розвитку фінтеху і цифрового суспільства в цілому», – вважає керівник департаменту мобільних фінансових послуг компанії «Київстар» Сергій Коптік.

За його словами, і без того повільний розвиток ринку підкосив ще й закон про фінмоніторинг, який вступив в силу в квітні 2020 року. З одного боку, він покликаний протидіяти відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, з іншого – ускладнює роботу з не ідентифікованими платежами.

Саме в цій ніші фінансових послуг бачили себе телеком-оператори, які могли б взяти на себе дрібні грошові операції, які користуються великою популярністю – наприклад, оплату транспорту або платних мобільних додатків. «Операції до 126 грн збиткові для банків, – стверджує Коптік. – Цю нішу могли б зайняти небанківські гравці, в першу чергу – телеком-оператори».

На його думку, у найбільших мобільних операторів України є унікальні можливості, якими не володіє жоден банк країни – величезна база клієнтів, легкий доступ до цієї бази і наявність грошей на рахунку абонента. «На цій базі могла б вирости маса невеликих фінтех-компаній», – впевнений Коптік.

Але потрібна добра воля регулятора фінринку. Чи буде вона?

16 липня Національний банк України оприлюднив «Стратегію розвитку FinTech 2025». Заступник начальника управління стратегії та реформування банківської системи НБУ Михайло Видякин розповідає, що виходячи з цього документа, головними пріоритетами стануть фінансова інклюзія, інновації та безготівкові операції. «Фінтех – це, в першу чергу, комфортна “остання миля” для клієнта», – говорить він.

Згідно «Стратегії розвитку FinTech 2025», планується розробити і впровадити концепт повноцінної регуляторної «пісочниці», яка дозволить швидко тестувати інноваційні проєкти. Також документ передбачає запуск віддаленої ідентифікації та верифікації, імплементацію Євродирективи PSD2, удосконалення питань фінмоніторингу і KYC-регуляцій, моментальні платежі з рахунку на рахунок в СЕП у форматі 24/7 та інші приємні для споживачів речі. Правда, ці ж тези в НБУ озвучували і рік тому, але поки ситуація не змінилася на краще, а, скоріше, навпаки.

На думку Сергія Коптіка, драйвером розвитку фінтеху в Україні може стати новий закон про платіжні послуги, який імплементує принципи «відкритого банкінгу» (Open Banking). Завдяки цьому закону в Україні можуть з’явитися платіжні організації, які зможуть виконувати функції банків – відкривати платіжні рахунки, випускати карти для клієнтів, виконувати переклади та інші платежі з цього рахунку і так далі. «У цьому продукті можуть бути зацікавлені, зокрема, великі рітейлери і компанії в сфері мікрокредитування», – зазначає Коптік.

Одним з наслідків закону може стати те, що українці зможуть управляти рахунками різних банків в єдиному мобільному додатку.

Справа за малим – прийняти його. Проект закону був презентований НБУ ще в лютому цього року, але до розгляду справа поки не дійшла. Хочеться вірити, що парламентарії підтримають цю важливу ініціативу. Адже, в результаті, вона може підстьобнути економіку не гірше багатьох інших заходів, якими зараз зайняті депутати.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.



[ad_2]

Source link

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You May Also Like

Самые популярные новости

[ad_1] На в’їзді до крихітного села Магдин, на узбіччі розбитої лісової дороги, стоїть дерев’яний хрест з іконою, прибраний рушниками. Дивно, але дерево та ікона...

Самые популярные новости

[ad_1] Березень 2020 запам’ятається надовго. Це один із найгірших місяців в історії світової економіки. За кілька тижнів обрушилося буквально все: від авіаперевезень і глобального...

Самые популярные новости

[ad_1] Карантин відправив більшу частину країни по домівках, змусивши багатьох українців економити, в тому числі на оплаті комунальних послуг. Показовий приклад – Київ. У...

Music

At vero eos et accusamus et iusto odio dignissimos ducimus qui blanditiis praesentium voluptatum deleniti atque corrupti quos dolores.

Copyright © 2020 ZoxPress Theme. Theme by MVP Themes, powered by WordPress. DMCA.com Protection Status